Зима на йолопи триває майже весь рік, вона тримається обома руками і не відпускає. І єдиний порятунок від холоду – це ті, кого ти тримаєш у серця.
І мені б потрібно в панцирі зустрічати Прихід зими, її смертельний холод. Микола Заболоцький
Лютий – найкоротший місяць, але через моторошного холоду здається найдовшим.
І на видиху осінь замовкла. Краплі дощу перетворювалися в великі грунтові кулі. Знаєш, я давно так вже не нудьгувала. Не рятують від холоду жодні шарфи …
Я не стою, повір, щоб ти сльози лила про мене, щоб ти йшла по слідах моєї крові у темряві – по брусниці у моху, до воріт, за якими холод і темрява, – ти не знаєш, там холод і темрява.
Добре, є осінь, вона ніжно і акуратно готує нас до холодів. Улюблена осінь. Час роздумів, рук в кишенях, глінтвейну вечорами і приємною меланхолії … Ельчин Сафарли
Зима того року була дуже холодна. Навіть сонце застудилося, відморозило щоки, і у нього напав нежить. А коли сонце застуджене, від нього замість тепла йде холод. Рудольф Распе
Ось бачив – іноземці на Красній площі … Вітер, холод, січень, сніг колючий такий, мінус двадцять градусів. А вони такі кумедні, щебечуть, в кепочках, в шапках з помпончиками … Я уявляю, як хто-небудь з них цю шапку купував, там у себе, в магазині … Там зробили великий переполох, мовляв, навіщо таку теплу шапку купувати? «А наш Біллі їде в Росію!» А продавець: «Та він з глузду з’їхав …!» А Біллі задоволений. Ось, ходить він, як … птах. Навернуться шарф на шию … довгий, і ходить, сміється голосно і фотографує, фотографує. Росію. І не холодно адже йому в курточці або пальтечку. А ми в шубах мерзнемо, сутулимося, ніс кутаємо, біжимо, у рукавичок пальці порожні, руки в кулаки холодно! Мерзнемо! А вони ні! Євген Гришковець
Яке блаженство, що блищать снігу, що холод зміцнів, а з ранку моросило, що дико і ніжно виблискує фольга на кожному розі і в вікні магазину. Поки серпантин, мішура, тяганина сходять над нудьгою інших майн, томлива передноворічних тижнів терпіти і зносити – що за дивна доля! Белла Ахмадуліна