Надія Пилипенко
Якщо в ранню весняну пору молодості вдалося розгледіти за зовнішніми рисами і чарівністю щось більше, що з часом розвинеться в зріле, доросле почуття, – то осінь і зиму свою ці люди зустрічають разом. І життя вони проживуть щасливо …
Нещасливе кохання – це як … біль в горлі. Цілком сумісна з життям, просто неприємно, але і не думати про неї неможливо. Допомагає ненадовго чай з лимоном і медом, а ще – час і мовчання. Коли говориш тільки болючіше стає – навіть подих перехоплює.
Я так чекала весну, адже ти говорив мені колись, що весна – наше з тобою час року …
Тобі боляче – прийми це. Терпи це поки не пройде, поки час не зітре все сліди.
У любові немає минулого часу.
Мені весь час здається, що я зустріну тебе за рогом.
Зустріч двох – це іноді ще й питання часу. Знайти один одного треба у відповідний момент. Марк Леві “Викрадач Тіней”
