Надія Пилипенко
Яке блаженство, що блищать снігу, що холод зміцнів, а з ранку моросило, що дико і ніжно виблискує фольга на кожному розі і в вікні магазину. Поки серпантин, мішура, тяганина сходять над нудьгою інших майн, томлива передноворічних тижнів терпіти і зносити – що за дивна доля! Белла Ахмадуліна
Глибоке літо – коли лінь знаходить респектабельність. Сем Кін
– Ну то, що їздові собаки бувають, це я чув. А ось щоб їздові коти – це перебір. – А їздові листоноші вам не зустрічалися? – Нічого нічого. У нас взимку дороги такі і погода така, що вже їздові академіки зустрічаються. Сам бачив.
В цю зиму з розуму я знову не зійшов, а зима глядь і скінчилася. Йосип Бродський
В горах осінніх – клен такий прекрасний, Густа листя гілок – дороги не знайти! .. Де ти блукаєш там? – Шукаю тебе марно: Мені невідомі гірські шляхи … Какіномото-но асом Хітомаро
Знову зима. Час ховатися в похмурих вагонах і шукати тепла на станціях, які продовжують мені снитися.
Сниться, що мені не дожити до весни, Сниться, що зовсім весна померла …
Весна з’явилася вчасно.
Така смуток лише в цю пору року: Господь не дарма миті вибирає … І вмирає восени природа, Але … як вона красиво вмирає! Е Віктор Третьяков
Я хотів зимою, скінчилася зима Я хотів весною, скінчилася весна Влітку немає сенсу, а восени дощі Так і доживемо млинець до наступної зими
– Помітив, що восени час сприймається зовсім інакше? – Це як? – Його начебто зриває і воно валиться повз тебе як … як стара штукатурка. – Ну так. Найголовніше – не зловити в лобешнік. Олег Тищенков
Осінній день високий і тихий, Лише чутно – ворон глухо Кличе товаришів своїх, Та кашляє стара. Стодола розстелить низький дим, І довго під клунею Ми поглядом пильним стежимо За літом журавлиним … Летять, летять косим кутом, Ватажок дзвенить і плаче … Про що дзвенить, про що, про що? Що плач осінній значить? Олександр Блок
Як молода осіння природа! Серед мокрих тротуарів і каменів Яка невдавана свобода, Яка смуток, яка щедрість в ній! Їй все вперше, все у неї – спочатку, Вона не згадає про який пішов годину, І щаслива вона в своїй печалі, І нічого не треба їй від нас. Вадим Шефнер
Коли осінь плаче, завжди йде дощ …
Ненавиджу зиму. Вона занадто рано починається і занадто пізно закінчується.
