Цитати про радість

Той щасливий, хто їм повнота, згода, радість і спрага жити для того, хто дає цю повноту, згоду, радість. Олексій Миколайович Толстой “Аеліта”

Але є панове ще жесточе. Пам’ять. Їй все одно – жах і краса, радість і скорбота. І вона змушує нас ковтати все без розбору – і солодкість і гіркоту. Ще не переллється через край.

Радість – запорука енергії, енергія – запорука здоров’я !!!

Одруження – це радість на місяць і печаль на все життя.

Єдиним надійним мотивацією, яка залишається з тобою все життя, можна вважати лише мотивацію виходить зсередини – радість і гордість від усвідомлення того, що ти зробив щось настільки добре, наскільки можеш. Ллойд Добінс

приносити радість іншим! І ти побачиш, що радість радує.

Радості натураліста: задирати спідниці природі. Жан Ростан

Любов – це радість, яка перетворюється в печаль.

Радість усіх невинних очей, – Всім на диво! – У цей світ я народилася – Бути щасливою! Марина Цвєтаєва «Радість усіх невинних очей …»

Я буду з тобою в радощі й прикрощі-поки ти не помреш від такого Щастя.

Як дивно все-таки влаштована людина … Ми постійно повторюємо: «Швидше б літо, адже тоді можна одне, друге, третє …» Живемо чотирма-п’ятьма теплими місяцями, не замислюючись про те, що жити і дихати на повні груди потрібно не тільки в сонячні і погожі дні, але і в найсуворіші зимові хуртовини. Адже радість – вона всюди. Треба тільки зуміти їїрозглянути, зуміти знайти і, в першу чергу, в собі.

В любові туга змагається з радістю. Публій Сір

Довести людини до сліз, напевно, кожному під силу. А зробити так, щоб від радості очі сяяли, можуть лише одиниці.

Приємне хвилювання радості ніколи не тягне за собою небезпечних наслідків.

Щастя ніякими хитрощами не доб’єшся. Вчися знаходити в житті радість – ось кращий спосіб привернути щастя. Біди ніякими старання не уникнеш. Жени від себе злість – ось кращий спосіб триматися подалі від біди.

“Влітку так просто здаватися закоханим. Зелені теплі сутінки бродять під гілками. Вони перетворюють кожне слово в таємничий і смутний знак …” За вікном починалася завірюха. Снігопад косо падали на скло з темряви. – Влітку так просто здаватися закоханим, – шепотів наглядач. Напівсонний єфрейтор брів коридором, з шурхотом зачіпаючи шпалери. “Влітку так просто здаватися закоханим …” Алиханов відчував тиху радість. Він любовно перекреслив два слова і написав: “Влітку … непросто здаватися закоханим …” Життя стала піддатливою. Її можна було змінити рухом олівця з холодними твердими гранями і рельєфним написом – “Оріон” … – Влітку непросто здаватися закоханим, – знову і знову повторював Алиханов … Сергій Довлатов