Чим більше людина здатна відгукуватися на історичне і загальнолюдське, тим ширше його природа, тим багатше його життя і тим більш здібні така людина до прогресу і розвитку.
У природи, звичайно, благі наміри, але, як одного разу сказав Аристотель, вона не в змозі втілити їх в життя.
За своєю природою люди близькі один до одного; за своїм звичкам люди далекі один від одного.
– Я обожнюю природу.
– І це після того, що вона з тобою зробила?
Природа наділила нас двома очима, двома вухами, але лише однією мовою, щоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили.
Мораль – це зазнайство людини перед природою.
В прислів’ях наших видна незвичайна повнота народного розуму, який умів зробити все своїм знаряддям: іронію, насмішку, наочність, влучність живописного міркування, щоб скласти животрепетне слово, яке проймає наскрізь природу російського людини, задираючи за все її живе.