Надія Пилипенко
Стоячи на березі річки, Учитель сказав: «Все йде, як ці води, всякий день і всі дні».
Мудрий чоловік радіє водам, людяний чоловік радіє горах. Мудрий діяльний, людяний спокійний. Мудрі радіють життю, людяні живуть довго
Вони зійшлися. Вода і камінь. Вірші і проза. Лід і полум’я.
Все йде, як води, не припиняє свого поруху день і ніч.
Води глибокі плавно течуть. Люди премудрі тихо живуть.
Куріння – це помста червоношкірих білій людині за «вогняну воду».
Ось уявіть собі, навіть я, у мене теж іноді іржава вода з труб йде.
Риба качку запитала: «Чи повернеться ль вода, Що вчора витекла? Якщо – так, то – коли? » Качка їй відповідала: «Коли нас підсмажать – Чи дозволить всі питання сковорода!»
Для народу людинолюбство потрібніше, ніж вогонь і вода. Я бачив, як від вогню і води гинули, але не бачив, щоб хтось загинув від людинолюбства.
Соромити брехуна, жартувати над дурнем І сперечатися з жінкою – все той же, Що черпати воду решетом: Від цих трьох визволи нас, боже!
Ми можемо дати гарячу воду. Щоб холодна вода перетворилася в гарячу, її треба підігріти. Зрозуміло? Для цього потрібен газ. Стан з газом … Ми чекаємо, коли нам дадуть газу. Газу немає.
У кромки води розгладжуються зморшки в душі.
