Надія Пилипенко
Діти сварилися і оглушливо кричали один на одного, але при вигляді батька негайно замовкли, як ніби пробив урочний час і в кімнату увійшла сама смерть.
Мій старець сказав один раз: за людьми суцільно треба як за дітьми ходити, а за іншими як за хворими в лікарнях. «Брати Карамазови» Федір Достоєвський
Нижню сорочку дозволив надіти на себе охоче, навіть весело сміючись. Від кальсонів відмовився, висловивши протест хрипкими криками: “У чергу, з * кіни діти, в чергу!” «Собаче серце» Михайло Булгаков
Лише діти знають, чого шукають. Вони віддають всю душу тряпичной ляльці, і вона стає їм дуже-дуже дорога, і якщо її у них заберуть, діти плачуть …
– Хочу запропонувати вам, – тут жінка з-за пазухи витягла кілька яскравих і мокрих від снігу журналів, – узяти кілька журналів на користь дітей Німеччини. За полтинику штука. – Ні, не візьму, – коротко відповів Пилип Пилипович, покосившись на журнали. Досконале здивування виразилося на обличчях, а жінка вкрилася журавлинним нальотом. – Чому ж ви відмовляєтеся? – Не хочу. – Ви не співчуваєте дітям Німеччини? – Співчуваю. – Чи шкодуєте за полтинику? – Ні. – Так чому ж? – Не хочу. «Собаче серце» Михайло Булгаков
Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає.
– Лише діти знають, чого шукають, – сказав маленький принц. – Вони віддають всю душу тряпичной ляльці, і вона стає їм дуже-дуже дорога, а якщо її у них відняти, діти плачуть.
Дорослі ніколи нічого не розуміють самі, а для дітей дуже утомливо без кінця їм все пояснювати і розтлумачувати.
Але ж діти – образ Христа: «Цих Царство Боже». Він велів їх шанувати і любити, вони майбутнє людство. «Злочин і кара» Федір Достоєвський
– Де ж ви після цього будете жити? – запитав Платонов Хлобуева. – Є у вас інша село? – Так в місто потрібно переїжджати: там є у мене будиночок. Це потрібно зробити для дітей: їм потрібні будуть вчителі. Будь ласка, тут ще можна дістати вчителя Закону Божого; музиці, танцювання – ні за які гроші в селі не можна дістати. – «Шматка хліба немає, а дітей вчить танцювання», – подумав Чичиков. – «Дивно!» – подумав Платонов. – Але ж потрібно нам чимось спорскати угоду, – сказав Хлобуев. – Гей, Кирилко! принеси, брат, пляшку шампанського. – «Шматка хліба немає, а шампанське є», – подумав Чичиков. – Платонов не знав, що й думати. «Мертві душі» Микола Гоголь
