Надія Пилипенко
– Ось і Хрестова! – сказав мені штабс-капітан, коли ми з’їхали в Чортову долину, вказуючи на пагорб, вкритий пеленою снігу; на його вершині чорніли кам’яний хрест, і повз його вела ледь-ледь помітна дорога, по якій проїжджають тільки тоді, коли бічна завалена снігом; наші візники оголосили, що обвалів ще не було, і, зберігаючи коней, повезли нас кругом.
Мене охопила смуток перед далекою дорогою. Чи не правда, мессир, вона цілком природна, навіть тоді, коли людина знає, що в кінці цієї дороги його чекає щастя?
Сторінка: 1 2
