Цитати з книг про людей

Любов робить з нормальних людей ідіотів.

Подивися на цей світанок. Це восьме чудо світу. Заради цього потрібно жити. Щоранку насолоджуватися цим, насолоджуватися музикою, свободою. Для щасливого життя люди не потрібні. Повір мені.

Гедонізм навчить людей в усій повноті переживати кожну мить життя, бо й саме життя – лише минуще мить.

Людство перебільшує свою роль на землі. Це – його первородний гріх. Якби печерні люди вміли сміятися, історія пішла б іншим шляхом.

Люди часто віддають іншим те, чого самі найбільше потребують. Ось що я називаю великодушністю!

Деякі люди дуже охоче віддають те, що їм самим вкрай необхідно. Ось що я називаю верхом великодушності!

І в любові вірність – це цілком питання фізіології, вона нітрохи не залежить від нашої волі. Люди молоді хочуть бути вірні – і не бувають, люди похилого віку хотіли б змінювати, але де вже їм!

Розкрити людям себе і приховати художника – ось до чого прагне мистецтво.

Бути природним – це поза, і найбільш ненависна людям поза!

– Нинішні молоді люди уявляють, що гроші це все. – А з роками вони в цьому переконуються.

Тільки два сорти людей по-справжньому цікаві – ті, хто знає про життя все рішуче, і ті, хто нічого про неї не знає …

Я дійсно не терплю свою рідню. Це тому, мабуть, що ми не виносимо людей з тими ж недоліками, що у нас.

Ви не встигли помітити, що ми живемо в епоху повного саморастерзанія? Багато що, що можна було б зробити, ми не робимо, самі не знаючи чому. Робота стала справою жахливої ​​важливості: так багато людей в наші дні позбавлені її, що думки про неї затуляють все інше.

Тепер я знаю, чого хочуть ці люди. Зовсім їм не потрібна політика. Їм потрібно щось замість релігії. Вони хочуть знову повірити. Все одно у що. Тому-то вони так фанатичні.

Іноді мені починає здаватися, що люди самі шукають собі смерті.

Тут, в світі людей, можна віддати час, гроші, молитву – і нічого не отримати натомість.

– Том! – І тихіше: – Томе … Як по-твоєму, все люди знають … знають, що вони … живі?

– Ясно, знають! А ти як думав?

– Добре б так, – прошепотів Дуглас. – Добре було б все знали.

Коли живеш весь час поруч з людьми, вони не змінюються ні на йоту. Ви дивували тим, що сталося в них змін, тільки якщо розлучаєтеся надовго, на роки.