Цитати з книг про людей

Здається, Харві Файрстоун говорив, що «найбільше завдання, що стоїть перед лідером, – це зростання і розвиток людей».

У більшості випадків люди, навіть лиходії, набагато наївні і простодушні, ніж ми взагалі про них укладаємо. Та й ми теж. «Брати Карамазови» Федір Достоєвський

Бувають інші зустрічі, абсолютно навіть з незнайомими нам людьми, якими ми починаємо цікавитися з першого погляду, як-то раптом, раптово, перш ніж скажімо слово. «Злочин і кара» Федір Достоєвський

Люди забули цю істину, – сказав Лис, – але ти не забувай: ти назавжди у відповіді за всіх, кого приручив. Ти відповідаєш за твою троянду.

Для людини немає нічого більш цікавого в світі, ніж люди.

Ви стоїте на самому нижчому щаблі розвитку, ви ще тільки формується, слабке в розумовому відношенні істота, всі ваші вчинки чисто звірині, і ви в присутності двох людей з університетською освітою дозволяєте собі з розбещеністю абсолютно нестерпним подавати якісь поради космічного масштабу і космічної ж дурості про те, як все поділити … вам потрібно мовчати і слухати, що вам говорять. Вчитися і намагатися стати хоч скільки-небудь прийнятним членом соціального суспільства. «Собаче серце» Михайло Булгаков

Російські люди взагалі широкі люди … широкі, як їх земля … «Злочин і кара» Федір Достоєвський

Ти дуже замкнутий і остаточно втратив віру в людей. Адже не можна ж, погодься, помістити всю свою прихильність до собаки.

Страждання і біль завжди обов’язкові для широкого свідомості і глибокого серця. Істинно великі люди, мені здається, повинні відчувати на світі велику смуток. «Злочин і кара» Федір Достоєвський

Все в руках людини, і все-то він повз носі проносить, єдино від однієї боягузтва … це вже аксіома … Цікаво, чого люди більше бояться? Нового кроку, нового власного слова вони все більше бояться … «Злочин і кара» Федір Достоєвський

Адже гонорові люди уявляють, що все ними захоплюються.

Смерть нахилився так, що його череп виявився на рівні її особи. – Люди дурні і даремно витрачають свої ЖИТТЯ. ТИ ВИДИШЬ ОСЯЯНІ ВІКНА, І ТОБІ ХОЧЕТЬСЯ ДУМАТИ, ЩО за ними ховається ВЕЛИКЕ БЕЗЛІЧ ЦІКАВИХ ІСТОРІЙ І ПОДІЙ, ХОЧА ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТАМ, ЗА вікнами, НЕМАЄ НІЧОГО, КРІМ дріб’язкових тупих душечка, пожирач ЇЖІ, називали свої інстинкти ПОЧУТТЯМИ. ВОНИ ДУМАЮТЬ, ЇХ НІКЧЕМНІ ЖИТТЯ більш значущим, ніж подих вітру. В очах Смерті яскраво палахкотів синій вогонь. Їй здалося, що її поглинає якась безодня. – Ні, – прошепотіла Сюзен. – Ні … Я ніколи так не думала. Смерть різко випростався і відвернувся. – АЛЕ ВЗАГАЛІ ЦЕ ДОПОМАГАЄ. – Але в тому, як люди вмирають, немає ніякого сенсу! – вигукнулаСьюзен. – Це ж хаос! Де справедливість?! – ХА. Террі Пратчетт “Фатальна музика”