Надія Пилипенко
Цитати з книг про року. Тут ви знайдете цитати з найпопулярніших зарубіжних і вітчизняних книг. Щодня понад 100 цитат на сайті Citaty.org.ua Кращі цитати з книг.
І більше не росли. Віват, фаланксіфор! За останні півтора року метастази практично не збільшилися, залишивши мені легкі, які не здатні до ладу дихати, але за прогнозами протримаються невизначений період часу за допомогою подаєтьсякисню і щоденного прийому фаланксіфора.
Наступний рік буде ще більше, і дні будуть яскравіше, і ночі довші і темніше, і ще люди помруть, і ще малюки народжуються, а я буду в самій гущі всього цього.
Людство саме піклується про це і в еволюційному порядку щороку наполегливо, виділяючи з маси всякої мерзоти, створює десятками видатних геніїв, що прикрашають земну кулю. «Собаче серце» Михайло Булгаков
– Ні, Джим, по-моєму, все люди однакові. Просто люди. – У твоєму віці я теж так думав. Якщо все люди однакові, чому ж вони тоді не можуть ужитися один з одним? Якщо всі однакові, чому вони так переймаються і так зневажають один одного? Знаєш, я, здається, починаю дещо розуміти. Здається, я починаю розуміти, чому Опудало Редлі весь вік сидить під замком … Просто йому не хочеться на люди.
Це триває цілу вічність, але в кінці кінців я перестаю помічати що-небудь, крім його прекрасного рота. Боже мій! У двадцять один рік я в перший раз по-справжньому захотіла, щоб мене поцілували. Я хочу відчувати його губи на своїх губах.
– Як, по-твоєму, Том, який у нас вийде наступний рік? Краще цього чи гірше? – Ти мене не питай. – Том подув в стебло кульбаби, точно в дудку. – Адже не я створив світ. – Він на хвилину задумався. – Хоча іноді мені здається, що все це моїх рук справа.
Взяти б цього Канта, та за такі докази року на три в Соловки!
Втім, ось вже два роки хочу все замок купити, – додав він недбало. – Щасливі адже люди, яким замикати нічого? «Злочин і кара» Федір Достоєвський
Тільки людям обмеженим потрібні роки, щоб звільнитися від якогось почуття або враження. А людина, яка вміє собою володіти, здатний покінчити з сумом так само легко, як знайти нову радість. Я не бажаю бути рабом своїх переживань. Я хочу ними насолодитися, витягти з них все, що можна. Хочу панувати над своїми почуттями.
Якщо б я коли-небудь увірувала, ніби суддів і адвокатів переслідують зачаровані гори, тітку Олександру я вважала б Еверестом: всі роки мого дитинства вона була тут як тут – неприступна і переважна своєю величчю.
