Цитати з книги – 451 градус за Фаренгейтом

Книги – це такі зрадники …

Ненавиджу римлянина на ймення Статус Кво … Ширше відкрий очі, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш. Намагайся побачити світ. Він прекрасніше будь-мрії, створеної на фабриці і оплаченої грошима. Не проси гарантій, не шукай спокою – такого звіра немає на світі. А якщо є, так він схожий на мавпу-лінивцеві, яка цілісінький день висить на дереві головою вниз і все своє життя проводить в сплячці. До біса! … Тряхні сильніше дерево, нехай ця лінива скотина трісне дупою об землю!

Перш за все робота, а після роботи розваги, а кругом скільки завгодно, на кожному кроці, насолоджуйтеся! Так навіщо ж вчитися чогось, окрім вміння включати рубильники, загвинчувати гайки, приганяти болти?

Колись книгу читалилише деякі – тут, там, в різних місцях. Тому і книги могли бути різними. Світ був просторий. Але, коли в світі стало тісно від очей, ліктів, ротів, коли населення подвоїлося, потроїлася, почетверити, зміст фільмів, радіопередач, журналів, книг знизилося до відомого стандарту. Така собі універсальна жуйка.

Якщо б кров його пролилася на землю, запахло б восени.

Ширше відкрий очі, живи так жадібно, ніби через десять секунд помреш. Намагайся побачити світ. Він прекрасніше будь-мрії, створеної на фабриці і оплаченої грошима. Не проси гарантій, не шукай спокою – такого звіра немає на світі.

Не вимагайте гарантій. І не чекайте порятунку від чогось одного – від людини, або машини, або бібліотеки. Самі створюйте то, що може врятувати світ, – і якщо потонете по дорозі, так хоч будете знати, що пливли до берега.

Не намагайтеся судити про книжки по обкладинці.

Нас надто багато. Нас мільярди, і це дуже багато. Ніхто не знає один одного. Приходять чужинці й насільнічают над тобою. Чужі виривають у тебе серце, висмоктують кров. Боже мій, хто були ці люди? Я їх в житті ніколи не бачив.

Перш за все ми повинні побудувати фабрику дзеркал. І в найближчий рік видавати дзеркала, дзеркала, нічого, крім дзеркал, щоб людство могло гарненько розглянути в них себе.

Мені потрібно поговорити, а слухати мене нікому. Я не можу говорити зі стінами, вони кричать на мене. Я не можу говорити з дружиною, вона слухає тільки стіни.

Хто не створює, повинен руйнувати. Це старе, як світ. Психологія малолітніх злочинців.