Надія Пилипенко
Hic bibitur
Тут п’ють
Hectorem quis nosset, felix si Troja fuisset? Хто знав би Гектора, якби Троя була щасливою? Овідій
Haud semper errat fama
Чутка не завжди помиляється
Habent sua fata libelli Книги мають свою долю
Fortiter in re, suaviter in modo Жорсткий на ділі, м’який в зверненні
Finis coronat opus Кінець вінчає справу
Fiat justitia ruat caelum Нехай здійсниться правосуддя і впаде небо
Fiat justitia et pereat mundus Нехай здійсниться правосуддя і впаде світ
Ferro ignique! Вогнем і мечем!
Ferox verbis Герой на словах.
Festina lente
Поспішай повільно.
Est proprium stultitiae aliorum vitia cernere, oblivisci suorum Дурниці властиво бачити чужі пороки, забувати про свої
Eruditio aspera optima est Суворе виховання – найкраще
Dum docemus, discimus
Поки вчимо, вчимося
Deus conservant omnia Бог зберігає все
Damant, quod non intelegunt
Засуджують, бо не розуміють.
Квінтіліан
Cum tacent clamant.
Коли мовчать, кричать.
Credo quia absurdum est.
Вірую, бо абсурдно.
Тертуліан
Contra spem spero. Сподіваюся всупереч надії.
Cogito, ergo sum.
Думаю, отже існую.
Декарт
Ceterum censeo Carthaginem esse delendam
І все-таки, я вважаю, Карфаген повинен бути зруйнований.
Casus ordinarius Звичайний випадок
Carpamus dulcia: nostrum est, quod vivis: cinis et manes et fabula fies. Будемо веселитися: нинішній день наш, а потім ти станеш прахом, тінню, переказом.
Carpe diem Лови (кожен) день Горацій
Aquilam volare doces Ти вчиш орла літати.
Amor non est medicabilis herbis. Любов травами не лікується.
Amor caecus. Любов сліпа.
Alter ego
Друге «Я».
Accipere quid ut justitiam facias, non est tam accipere quam extorquere. Ухвалення винагороди за відправлення правосуддя є не тільки прийняття, – скільки вимагання.
Absurdum per absurdum.
Незрозуміле через незрозуміле.
Abducet praedam, cui occurit prior. Хто першим прийшов, той і забирає здобич.
