Надія Пилипенко
О, весна без кінця і без краю – Без кінця і без краю мрія! Дізнаюся тебе, життя! Приймаю! І вітаю дзвоном щита!
Люблю степ. Все видно до самого краю, до самого горизонту. Мене теж, але це не суть. Досить того, що видно мені. Ні миті сумнівів, ні миті тривог. Ти один – ось все, що потрібно. Не потрібні слова, не потрібні думки.
Сльози – це не вода, а весь той біль і образа, яка накопичувалася довгий час, і в один момент їй стало мало місця, і вона перелилася через краю.
Пізнати природу рідного краю можна або своїми очима, або за допомогою книг. Михайло Ломоносов
Весна хмільна, весна погана, Навіщо ти вела до останнього краю? Долею сміливих навіщо полонила, Що ти наробила, що накоїла?
Сторінка: 1 2
