Надія Пилипенко
Варто визнати, що в гонитві за оригінальністю ми забуваємо про те, скільки радості і задоволення приносять найпростіші речі на зразок посмішки, обійми і щирої участі.
Це почуття, – прошепотіла вона, – долучає простого смертного до величі всесвіту, дарує йому радості затаєних мрій, наповнює життєвою силою, робить вас воістину всемогутнім …
Думаю, вранці 22 червня 1941 року, дізнавшись про напад Гітлера на СРСР, Черчілль радісно перехрестився. Або випив коньяку. Може, навіть пустився на радощах навприсядки. Не знаю. Швидше за все – і те, і друге, і третє. Володимир Мединський
Ще жодна дорога в її житті не була настільки хвилюючою, як ця заасфальтована, рівна, плавним вигином йде вглиб лісу, що веде до щастя, до болю, до радості, до любові, до всього.
Хороший не той, хто шукає в людях слабкість. Та й не той, хто шукає красу. Гарний лише той, хто дарує людям радість, собою випромінюючи простоту.
Краса – це пастка, в яку з радістю попався б всякий розсудлива людина.
Дивно, як краса і смерть, радість і тлін необхідні один одному і один одного обумовлюють. Герман Гессе
Інших жінок горі прикрашає більше, ніж радість. Чи це не парадокс?
Чи не поспішати жити. Всьому свій час – і все тобі буде в радість. Для багатьох життя тому дуже боргу, що щастя дуже коротко: рано радості упустили, вдосталь не насолодитися, потім хотіли б повернути, та далеко від них пішли. За життя вони мчать на поштових, до звичайного бігу часу додають свою квапливість; в один день готові проковтнути те, що їм не перетравити за все життя; проживають радості в борг, пожирають на роки вперед, поспішають і поспішають – і все розтратив. Навіть в знаннях треба міру знати, чи не набиратися тих знань, які і знати не варто. Днів нам відпущено більше, ніж блаженних годин. Насолоджуйся не поспішаючи, зате дій без зволікання. Діяння закінчені – добре; радості скінчилися – зле. Балтасар Грасиан-і-Моралес
Світ заради радості і щастя – не заради утисків і потреби.
Постійно, день за днем, я знову і знову поверталася до лісу. Літні дні пролітали за іграми в горах. І навіть прості дрібниці приносили силу-силенну радості.
Смуток – це лише ілюзія, яку ти сам собі вселяти. Не хочеш сумувати, просто внуши собі радість.
Діти відразу й невимушено освоюються зі щастям, бо вони самі по природі своїй – радість і щастя. Віктор Гюго
