Надія Пилипенко
– ТИ, ВИПАДКОВО, НЕ ЧУВ Про ЗАТОЦІ МЕЙНТ? – долинув з невідомих далей його голос. – Ні, сер. – ТАМ СЛАВНЕ корабельної аварії. – Було? – БУДЕ. ЯКЩО Я зумію розшукати ЦЕ Чортів МІСЦЕ. Террі Пратчетт “Мор, учень Смерті”
Осінь дуже схожа на смерть: Із сплячих дерев йде вода.
Заручини може стати визнанням в любові або оголошенням війни, свої битви слід починати без сумнівів, готовим битися з ворогом, поки вас не розділить смерть.
Адже навіть смерть, перед любов’ю відступає.
Час ділиться зі смертю по справедливості: собі – все життя, їй – всю вічність. Владислав Гжегорчик
Потрібно жити так, щоб коли ми помремо, навіть власники похоронного бюро пошкодували про нашу смерть.
Смерть повинна бути такою ж, як і життя – ми не стаємо іншими тільки тому, що вмираємо.
Даремно кажуть, що з роками стаєш мудрішим. Як зауважив якийсь російський письменник, це тільки характер може змінюватися з віком; обмеженість ж людини не змінюється до самої смерті … Іноді ці росіяни кажуть дуже слушні речі. Чи не тому, що взимку взагалі краще думається? Харукі Муракамі
Нехай навіть кам’яні гори, розплавляться в вогні битв, але ніякі орди не поставлять нас на коліна. Непереможені і в смерті, зійдемо чоловіками в могилу.Байсангуров Беноевскій
Життя – це плюс, смерть – це мінус, а любов – це коротке замикання.
Дивно, думаю я, скільки убитих бачили ми під час війни – всім відомо, що два мільйони впали без сенсу і користі, – так чому ж ми так схвильовані однієї смертю, а про тих двох мільйонах забули? Але, видно, завжди так буває … Еріх Марія Ремарк
Хто живе надією, ризикує померти голодною смертю. Б. Франклін
Після смерті у людини залишаються тільки сни, а ось які це будуть сни, залежить тільки від нього самого за життя.
Любов схожа на море, що виблискує квітами небесними. Щасливий, хто приходить на берег і, зачарований, узгодить свою душу величчю всього світу. Тоді кордону душі бідної людини розширюються до нескінченності, і бідна людина розуміє тоді, що і смерті немає і немає того, що називається у бідних людей «сьогодні» і «завтра». Зникає тоді ця межа, що розділяє все життя на «тут» і «там». Не видно «того» берега в море, і зовсім немає берегів у любові. Але інший приходить до моря не з душею, а з глечиком і, зачерпнувши, приносить з усього моря тільки глечик, і вода в глечику буває солона і негідна. «Любов – це обман юності», – каже така людина і більше не повертається до моря. Михайло Пришвін
