Надія Пилипенко
Чи не реклама копіює життя, а життя копіює рекламу.
Де є можливість жити, там можна і добре жити.
Втім, що взагалі таке – вдало, невдало? Життя коротке, смерть неминуча, ось і все, що можна сказати з приводу цього лайна.
Чортова життя – не встигнеш закохатися і здійнятися до небес, як тебе кидає об землю.
Життя складається з дрібниць. Потрібно навчитися цінувати всі ці дрібниці.
Раціоналізм – це спосіб гідно жити, залишаючись чесним так, щоб вас не вважали гадом.
Ніколи не пізно зрозуміти, що в житті важливо і боротися за це.
В житті є речі, які не потрібно знати.
У житті немає дрібниць. Важливо все!
Життя вперта і чіпляється за нас тим сильніше, ніж ми більше її ненавидимо.
Життя – штука дуже швидкоплинна, іноді не залишається іншого виходу, крім як робити кілька речей одночасно, якщо ти хочеш взяти в ній якусь участь.
Життя може збити нас з ніг, але тільки ми вибираємо підніматися нам чи ні.
Коли що-небудь до життя повертається завжди боляче.
Ох, ця молодь, все вона відчуває, все вона розуміє.
Мені здається життя її нічому не вчить але ми не життя, ми жорсткіше.
Життя – це морозиво, і ти повинна насолодитися ним, поки воно не розтануло.
Здохнути дуже легко, спробуй-но просто тягти свою ношу.
Тільки життя, схожа на життя оточуючих і серед неї безслідно тоне, є життя справжня.
Правди в чистому вигляді не існує. Вона завжди в тій чи іншій мірі розбавлена брехнею.
Нормальні люди? Це ті, що все вечора проводять перед телевізором, на вихідних напиваються в умат і в понеділок з хворою головою йдуть на роботу?
Деякі з нас мчать крізь життя,інші прогулюються по ній.
Нікому не подобається нове життя – спочатку. Потім проходить час і старі спогади можуть викликати лише поблажливу посмішку.
Муки сумління здатні отруїти життя. Шарлотта Бронте
Люблю театр – він реальніше життя.
Будь-яка істота буде до останнього боротися за своє життя, навіть якщо їй немає виправдання.
Життя триває, навіть коли її, по суті, немає.
