Надія Пилипенко
Людина народжується не в повній мірі, так як частину свого життя він проводить як би в тілі матері, занурившись в нічний сон.
Життя – це невелика прогулянка перед вічним сном.
Хтось мудрий вселяв задрімала мені: «Прокидайся! Щасливим не станеш уві сні. Кинь ти це занятье, подібне смерті, Після смерті, Хайям, відіспляться цілком! »
Старість – це коли турбують не погані сни, а погана дійсність.
Ніщо так не дає зрозуміти і відчути свою самотність, як коли нікому розповісти сон.
Одного разу я провів в роздумах цілий день без їжі і цілу ніч без сну, але я нічого не добився. Було б краще присвятити той час навчання.
Джемшида гущавину я шукав, не знаючи сну. Коли ж мною земля було обійдена, Від чоловіка мудрого дізнався, що марно Так далеко ходив, – в моїй душі вона.
Сон – бальзам природи.
Жити – так жити, Любити – так вже закохуватися. У місячному золоті целуйся і гуляй. Якщо ж хочеш мертвим поклонятися, Те живих тим сном не отруюй.
Недобре! Уві сні тиснув його кошмар. Наснилося йому, ніби сам він, голий, високий, як жираф, стоїть серед кімнати і каже, тикаючи перед собою пальцем: – У харю! У харю! У харю! «У садибі» Антон Чехов
Чим більше дивним нам здається сон, тим глибший сенс він несе.
