Цитати з фільмів

– Так, це дзвонила я! І не виключено, що я буду не тільки дзвонити, але і писати в організації, де працюєте ви і ваш син. Зло має бути і буде покарано! – А ви по-видимому, Людмила – фахівець з психіатрії, яка тимчасово працює на хлібозаводі?

– Армії солдати потрібні. В армії без солдатів абсурд і корупція. Щас врегулюємо. З властивою всім армійцям кмітливістю майор налив дві склянки горілки. Один він змусив випити прапора, а інший стакан офіцер вжив сам. Прапор випив … і опал, як озимі.

Я думаю так, Пепі: якщо жінка щось просить, їй треба неодмінно дати. Інакше вона візьме це сама.

Ось би давали, а Ви не брали, тоді і хвалитися можна було.

– У тебе який термін був? – Адін рік. – А тепер ще три припаяти.

– Добре … – Нічого хорошого. – Чому? – Дивлюсь я на них – така туга мене бере. Самі собі, дурепи, хомут на шию надягаємо. Все ж заздалегідь відомо! Спочатку будуть гроші збирати на телевізор, потім на пральну машину, потім холодильник куплять. Все, як у Держплані, на двадцять років вперед розписано.

Жінка – теж глядач!

Гриша! Дай ти мені на одне сумнів відповідь. Ти спостерігав: ця врангелівська морда била мене в морду!

Без минулого немає майбутнього.

Завтра річниця твоєї смерті. Ти що, хочеш зіпсувати нам свято?

Прекрасний, тільки в нього зайти страшно. Здається, що зараз до тебе підійде швейцар і викриє тебе. Скаже: – А ти, хлопчик, що тут робиш, га? – Дядьку, а мені сорок років … Я паспорт можу показати. – А ну, бігом до мами! Давай, давай!

– Стати таким як усі …

– Як все? Чи не літати на ядрах? Чи не полювати на мамонтів? Чи не листуватися з Шекспіром?

– Він не прийде. Він більше ніколи не прийде.

Фізкульт-привіт!

– У вас сало, яблука є? – А вам навіщо? – Ви везете з собою продукти? Яблука? Сало? – А тут хіба не продають? – Ви не зрозуміли, це карантин! – Вболіваєте?

Від польотів відсторонити, 100 грам не давати, призначити черговим, вічним черговим по аеродрому.

Ти їй все розкажеш. Сама.

– Поспішаю і падаю.