Цитати з фільмів про чортів

Цитати з фільмів про чортів. Найулюбленіші фільми в цитатах на сайті Citaty.org.ua. Величезна колекція цитат із знаменитих радянських і популярних зарубіжних фільмів. Ви знайшли те, що шукали!

Тисяча чортів, добродію! Хоч я і приїхав здалеку, але не вам учити мене манерам, попереджаю вас!

– Все-таки несерйозний народ ці мужики. Подивишся, начебто солідна людина, кандидат наук якихось. Я йому чорти що плету, таку локшину на вуха вішають, а він нічого, слухає. Головою киває, підтакує.

– Ой, це Ви, Анфіса, Вас і не впізнати! Чорт! І все одно краще за всіх! Вам навіть ватник йде!

– Товариш командир, при виконанні бойового завдання був збитий, через лінію фронту не дотягнув, плюхнувся. Виручила піхота – як раз атакували … На аеродромі «підскоку» хлопці «мессер» подарували. Новенький … Здорово, батя! – Здорово, чорт везучий!

– О-о … Квіти … Мені? О-о-ох, тисяча чортів! – Міс Діана, що з вами? – О, Джонні! Ти – перша людина в моєму житті, який подарував мені квіти! Тепер моє серце навік належить вам …

Який чорт заніс вас на ці галери?

Пароль старий – “Чорт забирай!?

– Хоч би ліхтар повісили, трясця їхній матері.

– Обов’язково.

Радий бачити вас, чортів. Знову затіваєте яке-небудь чергове підступність?

– За дитину випити святу справу. Одну чарочку. – Ось чорти, набридло мені з вами боротися.

– Надюха!

– Ти де бігав, рис малохольний?

Але повір, клянусь матір’ю, я не свідомо з бою виходив. Машину відчуваю, руки на місці, рвуся в бій, а як спалахне. Отямився, бій чорти де, а я вивалився.

Чорт забирай! Ви так смачно розповідаєте, що у мене аж слинка потекла.

– Зіна! … Там в приймальні … Вона в приймальні? – У приймальні – зелена, як купорос. – Так – зелена книжка! – Ну, зараз палити. Вона ж казенна, з бібліотеки! – Переписка, називається, Енгельса … з цим … з чортом … У грубку її! Я б цього Швондера повісив, чесне слово, на першій же гілляці.

Чорт забирай, у нас в руках був сам Милославський.

– документ, Філіп Пилиповичу, мені треба. – документ? Чорт … А може … як небудь … – Це вже, перепрошую. Самі знаєте, людині без документів суворо забороняється існувати. По-перше, будинковий комітет … – Але при чому тут будком? – Як це до чого? Зустрічають, запитують – коли ж ти, кажуть, вельмишановний, пропишеш?

– Ну, ну якого дідька заніс Вас на ці галери? – А що мені робити? Маргарита Павлівна її не схвалила, ось і кручуся. У своєму немолодому вже віці веду ілюзорну життя, ходжу в кіно на останній сеанс, три рази був в опереті, тепер ось на ковзанці. Один раз водив її на лекцію. Вона пішла по доброті своїй.