Цитати з казок про серце

Її сила – в її люблячому серці. Ганс Християн Андерсен “Снігова королева”

Той, у кого немає серця, не здатний любити. Лаймен Френк Баум “Чарівна країна Оз”

Поцілунок дівчини дорожче золота, – він йде прямо від серця. Золото на її губах, золото в її сердечку. Ганс Християн Андерсен “Снігова королева”

Так сиділи вони поруч, обидва вже дорослі, але діти серцем і душею, а на дворі стояло літо, тепле, благородне літо. Ганс Християн Андерсен “Снігова королева”

Крихітний осколок потрапив Каю прямо в серце. Тепер воно повинно було перетворитися в крижинку. Біль пройшла, але осколок залишився. Ганс Християн Андерсен “Снігова королева”

– А мені ви дасте серце? – запитав Залізний Дроворуб. – Серце робить багатьох людей нещасними, – сказав Гудвін. – Не дуже велика перевага – мати серце. – Про це можна сперечатися, – рішуче заперечив Залізний Дроворуб. – Я все нещастя перенесу покірливо, якщо у мене буде серце. Олександр Волков “Чарівник Смарагдового міста”

Поцілунок її був холодніший льоду, він пронизав його наскрізь і дійшов до самого серця, а воно і без того вже було наполовину крижаним. Ганс Християн Андерсен “Снігова королева”

Звичайно, доля завдала мені великий удар: стоячи в лісі, я багато розмірковував і прийшов до висновку, що найстрашніше в цьому житті – залишитися без серця Лаймен Френк Баум “Чарівна країна Оз”

Північний олень: – Дай їй силу перемогти Снігову Королеву! Лопаріха: – Ні. Сильніше її вже ніхто не може зробити. Бо що сильніше відданого серця? Ганс Християн Андерсен “Снігова королева”

Захотілося їм дістатися і до неба. Чим вище вони піднімалися, тим сильніше кривлятися дзеркало, так що вони ледве тримали його. Але ось вони злетіли дуже високо, як раптом дзеркало до того перекорежівшей від гримас, що вирвалося з рук, упало на землю і розбилося на мільйони, мільярди осколків, і тому сталося ще більшого лиха. Деякі осколки, з піщинку величиною, розлітаючись по білому світу, потрапляли людям в очі, та так там і залишалися. А людина з такою скалкою в очах бачила все навиворіт або кожної речі тільки погане – адже кожен осколок зберігав властивість всього дзеркала. Деяким людям осколки дзеркала потрапляла в серце, і це було найстрашніше: серце робилося як шматок льоду. Були серед осколків і великі – їх вставили в віконні рами, і вже в ці-то шибки не варто було дивитися на своїх добрих друзів. Нарешті, були і такі осколки, які пішли на окуляри, і зле було, якщо такі окуляри надягали для того, щоб краще бачити і правильно судити про речі. Ганс Християн Андерсен “Снігова королева”