Цитати з казок про Кая

Що розповів березка? – Вузька гірська стежка веде до гордо підноситься на скелі старовинним лицарського замку. Старі цегляні стіни густо повиті плющем. Листя його чіпляються за балкон, а на балконі стоїть чарівна дівчина; вона переважила через перила і дивиться на дорогу. Дівчина свіже троянди, повітряні захитаного вітром квітки яблуні. Як шелестить її шовкове плаття! «Невже ж він не прийде?» – Ти говориш про Кая? – запитала Герда. – Я розповідаю свою казку, свої мрії! – відповідав березка. Ганс Християн Андерсен “Снігова королева”

Снігова королева поцілувала Кая ще раз, і він забув і Герду, і бабусю, і всіх домашніх. – Більше не буду цілувати тебе, – сказала вона. – Не те зацелую до смерті. Ганс Християн Андерсен “Снігова королева”

– Кай помер і більше не повернеться! – сказала Герда. – Не вірю! – відповідав сонячне світло. – Він помер і більше не повернеться! – повторила вона ластівкам. – Чи не віримо! – відповідали вони. Під кінець і сама Герда перестала цьому вірити. Ганс Християн Андерсен “Снігова королева”

Крихітний осколок потрапив Каю прямо в серце. Тепер воно повинно було перетворитися в крижинку. Біль пройшла, але осколок залишився. Ганс Християн Андерсен “Снігова королева”

– Глянь в скло, Герда, – сказав він. Кожна сніжинка під склом здавалась далеко більше, ніж була насправді, і нагадувала розкішну квітку або десятикутну зірку. Це було так красиво! – Бачиш, як хитро зроблено! – сказав Кай. – Набагато цікавіше, ніж справжні квіти! І яка точність! Жодної нерівної лінії! Ах, якщо б тільки вони не танули! Ганс Християн Андерсен “Снігова королева”