Цитати з казок про світло

Є на світі ті, хто залишається, і ті, хто збирається в дорогу. І так було завжди. Кожен має право вибирати, поки є час, але після, зробивши вибір, можна від нього відступатися. Туве Янссон “В кінці листопада”

– Ти мені люстерко скажи, хто на світі всіх миліше, всіх прекрасніше і біліше? Брати Грімм “Білосніжка і сім гномів”

– Кай помер і більше не повернеться! – сказала Герда. – Не вірю! – відповідав сонячне світло. – Він помер і більше не повернеться! – повторила вона ластівкам. – Чи не віримо! – відповідали вони. Під кінець і сама Герда перестала цьому вірити. Ганс Християн Андерсен “Снігова королева”

Не біда з’явитися на світло в качиному гнізді, якщо ти вилупився з лебединого яйця! Ганс Християн Андерсен “Гидке каченя”

На світі немає такої речі, про яку не можна було б домовитися, якщо все як слід обговорити. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

Ну ніякого порядку на світлі. Вчора спека, сьогодні мокротіща. Піду-ка завалюся знову спати. Туве Янссон “Капелюх чарівника”

Ніхто в будинку нічим не займається! І навіщо я тільки одружився? Жив би собі зараз в печері один-однісінький. Або відправився б на край світу! Усе! Йду! І до обіду мене не чекайте! Памела Треверс “Мері Поппінс”

– Пух, що ти любиш робити більше всього на світі? – Ну, – відповів Пух, – я найбільше люблю … І тут йому довелося зупинитися і подумати, тому що хоча їсти мед – дуже приємне заняття, але є така мить, якраз перед тим як ти почнеш за мед, коли ще приємніше, ніж потім, коли ти вже їж, але тільки Пух не знав, як ця мить називається. Алан Мілн “Вінні-пух і всі-всі-всі”

– Ти думаєш, що маяк можна погасити? – заперечив тато. – Якщо є на світі щось надійне, так це світло маяка. У світі є абсолютні речі: морські течії і пори року. І те, що вранці сходить сонце. І те, що маяки світять. Туве Янссон “Мумі-тато і море”

В королівстві, де ми з тобою перебуваємо, є принцеса, така розумна, що й сказати не можна! Вона прочитала всі газети в світі і вже забула все, що прочитала, – ось яка розумниця! Раз якось сиділа вона на троні, – а веселощів-то в цьому трохи, як кажуть люди, – і наспівувала пісеньку: «Чому ж би мені не вийти заміж?» «Але ж і справді!» – подумала вона, і їй захотілося заміж. Ганс Християн Андерсен “Снігова королева”