Пам’ятай, більшість твоїх страхів – в голові.
І це все відбувається, думаю тому, що люди уявляють, ніби людський мозок знаходиться в голові; зовсім немає: він приноситься вітром з боку Каспійського моря. “Нотатки божевільного”Микола Гоголь
Не те на світі дивно влаштовано: веселе миттю звернеться в сумне, якщо тільки довго застою перед ним, і тоді бог знає що спаде на думку. «Мертві душі» Микола Гоголь
– Ти моя, – шепоче він. – Тільки моя. Не забувай. – Його голос паморочить, слова викликають запаморочення.
Ідеї – створення органічні, сказав хтось: їх народження дає вже їм форму, і ця форма є дія; той, в чиїй голові народилося більше ідей, той більше інших діє; від цього геній, прикутий до чиновницького столу, повинен померти або зійти з розуму.
«Не можна лягати спати з мокрою головою, не можна лягати спати з мокрою головою», – повторивши цю мантру кілька разів, я знову намагаюся привести свої патли в порядок і в знемозі закочував очі.
Вона знову опустила голову і продовжила свою освіту, якому, на її думку, школа тільки заважала. Террі Пратчетт “Фатальна музика”
Нам ось пропонують, через різні підкидного листки іноземної фактури, зімкнуться і завести купки з єдиною метою загального руйнування, під тим приводом, що як світ не лікуй, все не вилікуєш, а зрізавши радикально сто мільйонів голів і тим полегшивши себе, можна вірніше перескочити через канавку. «Біси» Федір Достоєвський
Цегла ні з того ні з сього нікому й ніколи на голову не звалиться.
Істина насамперед у тому, що у тебе болить голова, і болить так сильно, що ти малодушно думає про смерть.
І ще: не пропустити нікого. Хоч посмішку, якщо не буде часу кинути слово, хоч малесенький поворот голови. Все, що завгодно, але тільки не неувага.
Все у них було якось сухо, неотесані, негаразд, негоже, безладно, недобре, в голові гармидер, метушня, суперечливість, неохайність в думках, – одним словом, так і визначілась у всьому порожня природа чоловіки, природа груба, важка, нездатна ні до Божим, ні до серцевих переконанням, маловірна, лінива, виконана безперервних сумнівів і вічної боязні. «Мертві душі» Микола Гоголь