Дивовижний ти людина! Ніколи не говориш нічого морального – і ніколи не робиш нічого аморального. Твій цинізм – тільки поза.
Швидко все перетворюється в людині; не встигнеш озирнутися, як уже виріс усередині страшний хробак, самовладно звернув до себе всі життєві соки. І не раз не тільки широка пристрасть, але незначна пристрасть до чого-небудь дрібному розросталася в народжене на кращі подвиги, змушувала його позабували великі і святі обов’язки і в нікчемних дрібнички бачити велике і святе. «Мертві душі» Микола Гоголь
Дійсно все ми, і вельми часто, майже як схиблені, з маленькою тільки різницею, що «хворі» дещо більше нашого схиблені, тому тут необхідно розрізняти межу. А гармонійної людини, це правда, зовсім майже немає; на десятки, а може, і багато сотень тисяч по одному зустрічається, та й то в досить слабких примірниках. «Злочин і кара» Федір Достоєвський
Як рідко побачиш на обличчях інших людей відбиток свого власного лиця, своїх найглибших, потаємних, трепетних думок?
Навіть сьогодні, в період занепаду, звичайна людина матеріально живе краще, ніж кілька століть тому. Але ніякої зростання добробуту, ніяке пом’якшення звичаїв, ніякі революції і реформи не наблизили людське рівність ні на міліметр. З точки зору нижчих, всі історичні зміни означали дещо більше, ніж зміна господарів.
Саме ті пристрасті, природу яких ми невірно розуміємо, найсильніше панують над нами. А найслабше бувають почуття, походження яких нам зрозуміло. І часто людина уявляє, ніби він виробляє досвід над іншими, тоді як в дійсності виробляє досвід над самим собою.
Кожного разу, коли людина допускає дурість, він робить це з найблагородніших спонукань.
Людині без документів суворо забороняється існувати! «Собаче серце» Михайло Булгаков
Ноздрьов був у деякому відношенні історичний людина. Ні на одному зібранні, де він був, не обходилося без історії. «Мертві душі» Микола Гоголь
Порядна людина завжди стає меланхолійним, коли настає вечір. Інших особливих причин не вимагається. Просто так … взагалі.
Людина, яка вміє розібрати й зібрати телевізорну стіну – а в наші дні більшість цевміє, – куди щасливішим людини, що намагається виміряти і обчислити Всесвіт, бо не можна її ні виміряти, ні обчислити, не відчувши при цьому, як сам ти нікчемний і самотній. Я знаю, я пробував. Ні, до біса! Подавайте нам розваги, вечірки, акробатів, фокусників, відчайдушні трюки, реактивні автомобілі, мотоцікли- гелікоптери, порнографію, наркотики. Побільше такого, що викликає найпростіші, автоматичні рефлекси!