Надія Пилипенко
Якщо б відразу убили – півбіди. Смерть – справа вирішеним. Але перед смертю (ніхто про це не розповідав, але знали все) буде визнання за заведеним порядком: з повзання по підлозі, благаннями про помилування, з хрускотом ламаємо кісток, з вибитими зубами і кривавими Колтун в волоссі. Чому ти повинен пройти через це, якщо підсумок все одно відомий? Чому не можна скоротити тобі життя на кілька днів або тижнів? Від викриття не пішов жоден, і визнавалися всі до єдиного. В ту мить, коли ти переступив в думках, ти вже підписав собі смертний вирок. Так навіщо чекають тебе ці муки в майбутньому, якщо вони нічого не змінять?
– Я проголошую істини майбутнього. – А я вважаю за краще помилки сьогодення.
В землі наше майбутнє, а не в якихось там нотах. Террі Пратчетт “Фатальна музика”
Але ж діти – образ Христа: «Цих Царство Боже». Він велів їх шанувати і любити, вони майбутнє людство. «Злочин і кара» Федір Достоєвський
Молодість щаслива тим, що у неї є майбутнє. «Мертві душі» Микола Гоголь
