Надія Пилипенко
Я ненавидів спорт. Ненавидів і сам спорт, і людей, які ним займаються, і тих, які хворіють, а також тих, хто не відчуває ненависті до тих, хто хворіє або займається.
Боги, боги мої! Як сумна вечірня земля! Як таємничі тумани над болотами. Хто блукав у цих туманах, несучи на собі непосильний тягар, той це знає. Це знає втомлений.
Маргарита Миколаївна не потребувала грошей. Маргарита Миколаївна могла купити все, що їй сподобається. Серед знайомих її чоловіка траплялися цікаві люди. Маргарита Миколаївна ніколи не торкалася до примусу. Маргарита Миколаївна не знала жахів життя в спільній квартирі. Словом … вона була щаслива? Жодної хвилини!
Рукописи не горять.
Дні народження ущемляють самолюбство людини. Особливо вранці …
– Ну, мені пора, – сказала Сьюзен. – Рівно опівночі пані Ноно перевіряє спальні. – І скільки в школі спалень? – поцікавився ворон. – Близько тридцяти. – І ти віриш, що вона перевіряє всі спальні рівно опівночі, але не віриш в Зубну Фею і Санта-Хрякус? Террі Пратчетт “Фатальна музика”
Важко знайти слова, коли дійсно є, що сказати.
Всяк про себе сам промишляє і всіх веселіше той і живе, хто всіх краще себе зуміє надути. «Злочин і кара» Федір Достоєвський
Є люди, які мають страстишку напаскудити ближньому, іноді зовсім без усякої причини. «Мертві душі» Микола Гоголь
Вам, хто теж полюбив маленького принца, як і мені, це зовсім-зовсім не байдуже: весь світ стає для нас іншим від того, що десь в безвісному куточку Всесвіту баранчик, якого ми ніколи не бачили, може бути, з’їв незнайому нам троянду.
СТАРШИЙ БРАТ ДИВИТЬСЯ НА ТЕБЕ
Незліченні, як морські піски, людські пристрасті, і всі не схожі одна на іншу, і всі вони, низькі і прекрасні, спочатку покірні людині і потім вже стають страшними володарями його. «Мертві душі» Микола Гоголь
В дощову погоду не гріх зробити що-небудь для своєї освіти.
Жінка обдурить саме всевидюче око. «Біси» Федір Достоєвський
Я вирішую спробувати трюк простіше: підходжу до стіни, уявляючи, як пропливаю крізь неї і виходжу з іншого боку. Але виходить у мене тільки уткнутися в стіну.
– Я люблю тебе, Крістіан Грей, – шепочу я, охопить долонями його голову. – Ти готовий піти на це заради мене. Я не заслуговую такої жертви, і мені дуже шкода, що я не робити всі ці штуки. Ну, може, з часом, я не знаю .. проте я приймаю твою пропозицію, так, приймаю. Де я повинна підписати? Він обіймає мене і притискає до себе.
