Надія Пилипенко
Що б там не було, а всяка натовп складається з людей.
– Я зроблю що завгодно, якщо ти залишишся.
У кожної людини свої зірки. Одним – тим, хто мандрує, вони вказують шлях. Для інших це просто вогники.
Зізнаюся в тому, що я брехала і дурила і жила тайною життям, прихованої від людей, але все ж не можна за це карати так жорстоко. Щось трапиться неодмінно, тому що не буває так, щоб що-небудь тяглося вічно. А крім того, мій сон був віщий, за це я ручаюсь.
Йому не подобалося жити в світі героїв. Будуєш-будуєш цивілізацію, а потім з’являється якийсь герой і … Террі Пратчетт “Останній герой”
Яке дивне, і вабить, і несе, і чудесне в слові: дорога! «Мертві душі» Микола Гоголь
З одного логікою можна через натуру перескочити!Логіка вгадає три випадки, а їх мільйон! «Злочин і кара» Федір Достоєвський
Я вже не говорив з ним ні про полозів, ні про тропічні ліси, ні про зірки. Я пристосовувався до його тями. Я говорив з ними про гру в бридж і гольф, про політику і краватки. I дорослий так тішився: познайомитися з такою розважливою людиною.
Мені здається, десь на моїй планеті живе старий пацюк. Я чую, як вона шкребеться ночами. Ти міг би судити цього старого пацюка. Час від часу примовляй її до страти. Від тебе буде залежати її життя. Але щоразу ти буде її помилувати. Треба берегти старого пацюка: вона адже у нас одна.
– Значить, вам вже все одно?
– Ні, мені не все одно. Мені до такої міри не все одно, що я хворий від цього.
Якщо я кину тебе, то тільки на ліжко.
Ніколи не ручається в справах, що були між чоловіком і дружиною або коханцем і коханкою. Тут завжди є один куточок, який завжди всьому світу залишається невідомий і який відомий тільки їм двом.
Ви красиві – але порожні. Заради вас не хочеться померти.
– Хто навчить, що всі хороші, той світ закінчить. – Хто вчив, того розіп’яли. – Він прийде, і ім’я йому человекобог. «Біси» Федір Достоєвський
Нічого немає гарного, коли доводиться когось ненавидіти.
– Навіщо ж ти, власне, живеш, дитинко?
– Сам вже давно хочу це зрозуміти, – відповів я.
Приголомшливе еротичне відчуття – мене масажують зсередини і зовні.
Дивно думати про свого вчителя як про людину.
