Надія Пилипенко
Особисто я часто знаходив утіху в думці, що два стану небуття – до нашого народження і після смерті – абсолютно однакові, але ми все ж так боїмося другої чорної вічності і там мало думаємо про першу … Ірвін Ялом
Бути справедливим у думках – не означає ще бути справедливим на ділі. Аристотель
Дитині можна все говорити, – все; мене завжди вражала думка, як погано знають великі дітей, батьки і матері навіть своїх дітей. Від дітей нічого не треба приховувати під приводом, що вони маленькі і що їм рано знати. Яка сумна і нещасна думка! І як добре самі діти помічають, що батьки вважають їх занадто маленькими і нічого не розуміють, тоді як вони все розуміють. Великі не знають, що дитина навіть в самому важкій справі може дати надзвичайно важлива порада. Федір Достоєвський “Ідіот”
Мої думки про смерть закінчуються одним – я уявляю себе в труні, зі смиренно складеними на грудях руками і нарешті з розумним виразом обличчя. Кандала Тамара
Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з ним розмовляєте, або повчаєте його, або наказує йому. Ви виховуєте його в кожен момент вашого життя. Найменші зміни в тоні дитина бачить або відчуває, всі повороти вашої думки доходять до нього невидимими шляхами, ви їх не помічаєте. Антон Макаренко
Дивне почуття – начебто ще не любиш, а думки все лише про одну людину …
Думка про смерть змінює все в твоєму особистому свідомості … До \ ф Пила 2
Думка про смерть віроломно: захоплені нею, ми забуваємо жити. Люк де Клапье де Вовенарг
Людина може змиритися з думкою про власну смерть, але не з відсутністю тих, кого любить … Марк Леві
Стає моторошно від думки про те, що залишиться від мене, коли доведеться зустріти смерть. Харукі Муракамі “Слухай пісню вітру”
Спокій в душі залежить від думок в голові. Ваша життєва ситуація не є проблемою, проблемою є те, що ви думаєте про вашої життєвої ситуації.
Осмислюючи свої думки в сенсі сенсу є сенс переосмислити ці думки.
– Бог, мій друг, все бачить, а я … ах, як давно я тебе наскрізь розумію! Ах, детушки, детушки! згадайте мати, як в могилі лежати буде, згадайте – так пізно вже буде! – Матінка! – заступився Порфирій Владімірич, – залиште ці чорні думки! залиште! – Помирати, мій друг, всім доведеться! – сентенційно вимовила Аріна Петрівна – не чорні це думки, а самі, можна сказати … божественні! Михайло Салтиков-Щедрін “Панове Головльови”
