Цитати зі змістом про страх

Самотність – це не страшно. Андрій Данилко

Як страшно, мабуть, прожити життя, так і не зустрівши своєї половинки. Наталія Селезньова

Роздумуючи, одружитися нам чи ні, ми боїмося одночасно самотності і залежності. І коли страх самотності пересилює – одружуємося. Сиріл Коннолі

Про значення явища смерті для підтримки моральних цінностей: “Без цього нас би ніщо не зупиняло і ми б вели себе, як канібали. Але поставте над людиною страх смерті, і це надасть вражаюче очисний вплив.” Том Шарп

Тому що насправді кожна людина, по суті, самотній. Не важливо, є у нього близькі чи ні. Людина в поодинці переживає свої страхи, навіть якщо хтось інший в цей час тримає його за руку. Він сам плаче, навіть якщо хтось інший витирає його сльози. І якщо зараз у нього є хтось, кому він може довірити самі свої великі таємниці, то зовсім немає гарантії, що так буде до кінця життя. А в кінці людина і так йде на самоті … Януш Леон Вишневський

Чи не смерть страшна – страшно, що завжди вона приходить завчасно. Сергій Бородін

Тільки одна річ з майбутнього постає перед нами, як стіна з каменю і попелу, – це смерть. І смерть близької людини іноді дозволяє кинути короткий погляд в наше майбутнє. У людській свідомості смерть – дивне і страшне поняття; за своє життя люди вчаться ховати свої страхи по різних кутах. Гай Берт

Любов сильніша за смерть і страху смерті. Тільки нею, тільки любов’ю тримається і рухається життя.

Померти не страшно. Страшно, що після смерті можуть зняти фільм і тебе зіграє Паттінсон. Стівен Спілберг

Знаю – вмирати не страшно.

Микола Амосов, «Світогляд»

Страх і ненависть є батьками всіх поганих думок. Вільям Аткінсон

Вести щоденник – це значить постановити, що життя твоє страшно цікава.

Як невпізнанні дівчата без макіяжу! Страшно …

Той, хто пізнав всю повноту життя, той не знає страху смерті. Страх перед смертю лише результат нездійсненний життя. Цей вислів зради їй.

Любов перемагає страх.

Це, мабуть, не страшно, піти на той світ, скільки там уже найдостойніших і наймудріших, але … Якщо подумати, смерть – це втрата світу навколо тебе … Хто знає, може, є інші світи, але як шкода цей … Ніна Соротокіна

Те, що ми намагаємося приховати про себе в житті, стає явним при смерті – наші страхи, сумніви, але найголовніше – наші таємниці. Т \ с Вічність

Померти сьогодні – страшно, а коли-небудь – нічого. Володимир Даль

З книги буття: “Тільки один жив з початку світла і до його кінця – страх”

І адже розумом розумієш, що кожен божий день по лезу ножа ходиш, аж ні, все туди ж – вперто себе безсмертним вважаєш. А щоб мислішкі всякі, від яких жити нудно і страшно до судом стає, на думку не лізли, – горілкою їх, горілкою. З похмілля життя, звичайно, теж не цукор, але тут вже не до роздумів про сенс і тлінність існування. Тут би знайти, чим і з ким похмелитися. А що людей, з ким посидіти і навіть не поговорити, просто помовчати можна, з кожним днем ​​все менше стає, – це дурниця. Головне на сьогодні по чарці знайти. Павло Корнєв “Слизький”

Словом, я відчував такий страх і смуток, що намагався потонути в собі самому, там причаїтися, точно хотів загальмувати і вислизнути з безглуздою життя, що несе мене. Володимир Набоков.

І радісно стало: смутний і страшний момент, про який не можна думати, відсувався кудись у далечінь, ставав казковим і неймовірним, як будь-яка смерть. Леонід Миколайович Андрєєв “Розповідь про сім повішених”

В страху, як би смерть не відібралау нас дитини, ми відбираємо дитини у житті; оберігаючи від смерті, ми не даємо йому жити. Януш Корчак

Страшно було не те, що ти ось зараз помреш без любові, а то, що ти проживеш так довго-довго …

Страх смерті має величезне значення в нашому внутрішньому досвіді: він переслідує нас, як ніщо інше, постійно нагадуючи про себе таким собі «підземним гуркотом», немов дрімаючий вулкан. Це – темне, турбують присутність, що причаїлася на краю свідомості. Ірвін Ялама

Як можна пізнати смерть без вмирання? Звідси, загальний результат подібних роздумів – чи концепція безсмертя душі, або концепція, що кінець життя остаточний, і нічого після нього не залишається. І те й інше – просто вірування. Одне грунтується на страху смерті, інше – на кінці тіла. Ошо

Буде відданий зі страху, а це краще, ніж відданість на переконання: переконання змінюються, страх не проходить ніколи.

Жити після смерті, в серцях людей … Коли є надія на таке життя, страх смерті слабшає. Втім, це всього лише розраду. Комікс “Лабіринт амнезії”

Страшна не біль. Рано чи пізно вона йде – або її вбивають ліки, або для неї не залишається більше місця. Страшно залишитися один на один з вічністю, з падінням в темну порожнечу. Світ то стискається в точку, ім’я якої – ти, то вибухає нескінченним простором, безжальним і не злим, але абсолютно байдужим. Ти – ніхто, і місце твоє – ніде. Ти можеш вірити в Бога, можеш не боятися смерті, сміятися над нею і блазнювати. Але коли дихання вічного стосується твоїх губ, ти замовкає. Смерть теж не жорстока і не страшна. Вона лише відкриває двері, за якими нічого немає. І ти робиш цей крок. Наодинці. Завжди на самоті. Сергій Лук’яненко

Мені не страшно помирати. Я готовий до смерті, бо не вірю в неї. Це все одно що вийти з однієї машини і пересісти в іншу. Джон Леннон

Уяви собі швейцарський сир: якщо дірки в ньому стануть занадто великими, то він перестане бути швейцарським сиром – він просто стане … нічим. Схоже, зі мною відбувається те ж саме. Я стаю нічим. І так, це страшно. Дуглас Коупленд “Життя після Бога”

Точно оголила його смерть, яку готували для нього люди, відірвала від пишноти і значного пишноти, які його оточували, – і важко було повірити, що це у нього так багато влади, що це його тіло, таке звичайне, просте людське тіло , мало загинути страшно, у вогні і гуркоті жахливого вибуху. Леонід Миколайович Андрєєв “Розповідь про сім повішених”

Померти – це слово не значило нічого, воно не викликало ніякої картини перед очима і не вселяло страху. Але жити – це значило нива, що коливається під вітром на схилі пагорба. Жити – означало яструб в небі. Жити – означало глиняний глечик з водою після молотьби, коли на току стоїть пил і полова розлітається на всі боки. Жити – означало круті кінські боки, стислі шенкелями, і карабін поперек сідла, і пагорб, і долина, і річка, і дерева вздовж берега, і дальній кінець долини, і гори позаду. Ернест Хемінгуей “По кому подзвін”

Ах, Смерть, той самий привид, що сидів на чолі столу на всіх святах! Як часто, Моносов, губилися ми в припущеннях про її природі! Як загадково обривала вона наше блаженство, кажучи йому: «Досі і не далі!» Та чиста і щира взаємна любов, що горіла в наших серцях, мій Моносов, – о, як же самовпевнено були ми переконані, випробувавши щастя при її першому проблиску, що наше щастя буде зростати разом з нею! На жаль, у міру її зростання, ріс в наших серцях і страх перед тим злим часом, який поспішав розлучити нас назавжди! І так з часом любити стало борошном. Навіть ненависть в порівнянні з цим здалася б милосердям! Едгар Аллан По “Бесіда між Моносов і Уной”.

Пригнічення, правління силою страху, диктатура – загадкова штука, але чомусь на протязі всієї історії життя таких правителів кінчалися однаково – всі вони були тихо вбиті якимось невідомим.Аніме “Гра на виживання”

Не те страшно, що вб’є тебе, а то, що смерть тебе раптом застане, як ти є, з усіма твоїми гріхами, з усіма помислами лукавими. Олександр Миколайович Островський “Гроза”

Спи, уві сні ти звикаєш до смерті, і бачиш – нічого страшного. Коли тебе відняли зі світу, він не завалився, не перевернувся. Після смерті ми, напевно, теж прокинемося, оглянемося, зрозуміємо, що без нас нічого не змінилося, – і знову провалимося в сон, вже остаточно. Це і буде Страшний Суд. Дмитро Биков “ЖД-розповіді”

Я не боюся смерті. Серйозно. Зовсім. Адже я дуже багато думав про це … Це як немовлята бояться ступити на зелену траву, не розуміючи, що вона з себе представляє. А де є страх, там ми відразу створюємо міфологію. І це завжди міфологія жаху. Але ж ніхто не повернувся звідти, щоб вгамувати цей священний жах перед невідомим – чи навпаки, щоб переконати, що боятися реально коштує. Так чому ми, приземлені згорблені до землі комахи, так впевнені, що після смерті нас чекає щось жахливе? Ілля Бушміна “Дорога смерті”

І жити страшно, і страшно померти. Смерть здається то позбавленням від страждань, забуттям землі, то, навпаки, лише першим кроком до справжніх муках, лише початком покарання за прожите земне, не більше як порогом справжнього, вищого відплати, – а тепер ще, тут, по цей бік порога, тягнеться поки підготовка до нього, тут тільки переддень … І якщо так болісно стояти в цьому напередодні, яких же грізних таємниць чекати, коли відкриються перед нею самі двері? Олександр Амфітеатров, «Отруєна совість»

Самовладання в хвилину гніву не менше високо і не менш благородно, як і самовладання в хвилину страху.

Нічого не робиться само собою, без зусиль волі, без жертв і праці. Воля людська, воля одного твердого людини страшно велика.

Незрівнянний дар – могутня стійкість душі. З нею в житті нічого не страшно.

Подаруй мені твій локон кольору золотого ірису, і я буду приходити до тебе кожен день. Напої мене своєю кров’ю, і я ляжу у твого порога. Віддай мені своє серце, і ти ніколи не будеш знати болю, страху і потреби.

Моя мати померла перш, ніж я домігся успіху. Пам’ятаю, мені було років десять. Наша квартира на верхньому поверсі. Дико холодно. Знизу, з провулка, мене гукають друзі, звуть пройтися вулицями. А мати мене не пускає. Я страшно злився і кричав на неї без угаву. Вона зносила мої закиди. І тим самим врятувала мені життя. Розумієте, всіх тих хлопців, які тоді звали мене гуляти, вже немає на світі. Вона хотіла, щоб я не вештався вулицями допізна, а робив уроки. І саме завдяки цьому я тепер сиджу тут і розмовляю з вами. Все дуже просто, вірно? Але ми так забудькуваті … Аль Пачіно

Він озирнувся навколо – і не побачив нічого іншого, крім себе самого. Тоді він для початку вигукнув: «Я єсмь!» Потім він злякався; Бо острах людині, якщо він один. Брихадараньяка Упанішад

Гаразд, беру тебе. Тебе не візьму – ти страшний.

Страх смерті – це всього лише дитячий страх остаточно зникнути з лиця землі, вийшовши з материнської утроби в бездонну порожнечу Всесвіту. Арто Паасілінна

Як тільки діти стають слухняними, матерям стає страшно чи не помирати вони зібралися. Ральф Уолдо Емерсон

Вам не траплялося натискати педаль гальма, під якою застрягла черепаха? Ні? Ну тоді справжнього страху ви ще не відчували. Террі Пратчетт

Краще страшний кінець, ніж безкінечний страх.

Фрідріх Шиллер

Всі великі книги, картини не про любов зовсім. Тільки роблять вигляд, що про любов, щоб читати було цікаво. А насправді про смерть. У книгах любов – це такий щит, а вірніше, просто пов’язка на очі. Щоб не бачити. Щоб не так страшно було. Михайло Шишкін

Християнське твердження, що людина завжди повинна пам’ятати про смерть – безумство. Єдиний спосіб жити – це забути, що ти помреш. Смерть не заслуговує того, щоб про неї думали. Страх смерті не повиненвпливати на вчинки мудреця. Вільям Сомерсет Моем

Я визнаю, що наркотики – це недобре, але кошмар, в який перетворює життя любов … Про нього навіть подумати страшно. Ірвін Уелш

Не страшно, якщо ти – один. Страшно, якщо ти – нуль!

Костянтин Мелихан

А як люди стають самотніми? Адже кругом кипить життя, повно друзів, колеги по роботі, а ти зовсім один. Дивно, правда? Хоча, у цю дивовижу є чітке пояснення – ти самотній, тоді, коли тебе кинули, коли тебе покинув він, ну або вона. Ну і відразу ж з’являється відчуття, що тебе кинули все. Це дуже страшне почуття. Твоє простір задає тільки одне питання «ЧОМУ?» Чому кохана людина, яка ще вчора був поруч, якого ти чув, бачив, дивився йому в очі, раптом, віддалився? І найнеприємніше, що жодні відповідь тебе не влаштує. Але ж він зараз десь щось робить, їсть, п’є, дивиться телевізор, може бути, навіть веселиться з кимось … Здавалося б, куди гірше, але виявляється, є речі і страшніші: страшно відчувати себе покинутим все ще будучи з тією людиною, яку любиш. Не соромтеся говорити своїм коханим людям, що вони незамінні, не майте це ознакою слабкості, – це ознака сили. Життя – дуже коротка штука, тому не втрачайте часу. Розмовляйте з улюбленими, адже вони цього варті. Все в нашому житті було б інакше, якби ми навчилися слухати не тільки себе …

Так страшно, коли хтось іде, а ти залишаєшся.

Євген Гришковець

Дивна річ – смерть дорогої людини. Це все одно, як в темряві підніматися по сходах і виявити, що раптом зникла одна сходинка, нога провалюється в повітря і настає страшний момент усвідомлення.

Любов сильніша за страх смерті. Вільям Шекспір ​​

Довголіття, сущ. – незвичайно тривалий страх смерті. Амброз Бірс “Словник Сатани”

В передчутті смерті сходяться три різних страху – ти не відаєш дня, коли помреш, причину, від якої помреш, і, нарешті, смерть сама по собі невідомість. Ерік-Емманюель Шмітт

Коли воїна починають долати сумніви і страхи, він думає про свою смерть. Думка про смерть – єдине, що здатне загартувати наш дух. Карлос Кастанеда

Страх смерті – це просто боязнь невідомості, в яку вона нас валить. Моріс Метерлінк

Нерозумно вмирати зі страху перед смертю. Луцій Анней Сенека

Страх смерті гірше, ніж сама смерть. Адже від страху страждає кожен, хто боїться страждати. Джордано Бруно

В хвилину смерті егоїзм зазнає повного краху. Звідси страх смерті. Смерть тому є якесь повчання егоїзму, промовлене природою речей. Артур Шопенгауер

Смерть мудреця є смерть без страху смерті. Сенека

В хвилину смерті егоїзм зазнає повного краху. Звідси і страх смерті – тому смерть є найбільше повчання егоїзму, що вноситься природою речей. Артур Шопенгауер

– Лисеня, – сказав лисеня лисеняти, – ти пам’ятай, будь ласка, що якщо тобі важко, погано, сумно, страшно, якщо ти втомився – ти просто простягни лапу. І я протягну тобі свою, де б ти не був, навіть якщо там – інші зірки або все ходять на головах. Тому що печаль одного лисеняти, розділена на двох лисенят – це ж зовсім не страшно. А коли тебе тримає за лапу інша лапа – яка різниця, що там ще є в світі? Ігор Фарбаржевіч

Життя в страху – це смерть.

Життя і страх – вони завжди нерозривно разом.