Надія Пилипенко
Самотність тільки підсилює відчуття непотрібності. Кен Кізі “Над гніздом зозулі”
А як люди стають самотніми? Адже кругом кипить життя, повно друзів, колеги по роботі, а ти зовсім один. Дивно, правда? Хоча, у цю дивовижу є чітке пояснення – ти самотній, тоді, коли тебе кинули, коли тебе покинув він, ну або вона. Ну і відразу ж з’являється відчуття, що тебе кинули все. Це дуже страшне почуття. Твоє простір задає тільки одне питання «ЧОМУ?» Чому кохана людина, яка ще вчора був поруч, якого ти чув, бачив, дивився йому в очі, раптом, віддалився? І найнеприємніше, що жодні відповідь тебе не влаштує. Але ж він зараз десь щось робить, їсть, п’є, дивиться телевізор, може бути, навіть веселиться з кимось … Здавалося б, куди гірше, але виявляється, є речі і страшніші: страшно відчувати себе покинутим все ще будучи з тією людиною, яку любиш. Не соромтеся говорити своїм коханим людям, що вони незамінні, не майте це ознакою слабкості, – це ознака сили. Життя – дуже коротка штука, тому не втрачайте часу. Розмовляйте з улюбленими, адже вони цього варті. Все в нашому житті було б інакше, якби ми навчилися слухати не тільки себе …
Самотність – це не тоді, коли ви вночі прокидаєтеся від власного завивання, хоча це теж самотність. Самотність – це не тоді, коли ви повертаєтеся додому і все лежить, як було кинуто рік тому, хоча це теж самотність. Самотність – це не телевізор, приймач і чайник, включені одночасно для відчуття життя і чиїхось голосів, хоча це теж самотність. ценавіть не розкладачка у знайомих, суп у друзів … Це можна виправити, хоча і безнадійно. Справжнє самотність, коли ви всю ніч говорите самі з собою – і вас не розуміють. Михайло Жванецький
Людина, яка скаржиться на самотність, мимоволі грішить на словах проти істини, бо користується словом “самотність” для того, щоб поділитися відчуттям непідтвердженість свого буття. Якби він постарався знайти точне слово для позначення причини своїх тривог і депресій, то це було б зовсім не “самотність”, а Залишений, забутий, покинутость, непоміченими, неувага, – інакше кажучи, непідтвердженість. Але це – зовсім інша справа. Бо самотність – наш природний стан. Адольф Ульянович Хараш
Самотність – це умова життя людини, його відчуття своєї приналежності до людської раси, яке дає йому підтримку і допомагає розвивати і поглиблювати свою людяність … Зусилля, спрямовані на подолання або уникнення відчуття екзистенціальної самотності, можуть привести лише до самоотчуждению. Коли людина відступає від фундаментальних життєвих істин, коли йому вдається уникнути жахливого суб’єктивного переживання самотності і відкинути його, він закриває для себе один з найважливіших шляхів, що ведуть до особистісного зростання. Карл Мустакіс
