Надія Пилипенко
Для любові ми шукаємо, людини з іншою системою сприйняття. І коли у нас любов, мир стає цілим. Він чує, що я говорю, а я все бачу. А потім, коли ми розлучаємося, ніби як мені світло пригасили, а йому поговорити ні з ким. Березня Кетро
Люди стали викидати книги. Цій країні залишилося недовго.
Він не людина, у нього немає права на мою жалість. Я віддала йому серце, а він взяв його, смерть поколов і жбурнув мені назад. Емілі Бронте “Грозовий перевал”
Дивно, коли хтось раптом з’являється в твоєму житті, залишає в ній яскравий слід і так само раптово зникає назавжди.
Якщо б можна було вирвати з грудей серце і на його місце вкласти холодну зірку, було б куди краще … А часом і легше … Еріх Марія Ремарк
Заткнись! Заткнись! Заткнись! Заткнись! Заткнитесь все! Хто ви такі, щоб давати мені поради і засуджувати мене ?! Ви тільки й робите, що ниєте, як вам важко в ваших стосунках! Так, так, так, знаєте можете не дивитися на мене своїми страшними очима, я вас не боюся! «Ой, ні Джордан приділяє всю увагу тільки дитині!» Як, напевно, це важко для доктора, який хоче, щоб вся увага приділяли тільки йому! А ви двоє сваритеся з того моменту, як побралися! Ви думаєте, ваша проблема така унікальна, так? А може, ви просто злякалися? А ти знаєш, я вже готовий забути на секунду, як буквально місяць назад ти мені говорила, що у тебе ні з ким ніколи не буде ніяких відносин. Так забавно дивитися з боку, як ти сама ж їх тепер і губиш! Єдине, що піднімає мені настрій – коли я сиджу вдома, втупившись у стелю і мрію, щоб поруч був хоч хтось з ким можна було б поговорити – це те, що ніхто з вас, ідіотів, не розуміє, які ви ж, блін , щасливі! Т \ с Клініка
Десь у грудях маленьким злим звіром заворушилася біль, підкотила до горла, стиснулася грудкою і причаїлася, щоб чого доброго розчинитися в сльозах. Маргарет Мітчелл “Віднесені вітром”
Останнім часом мені стало жити важко. Я бачу, я став розуміти занадто багато. Лев Миколайович Толстой
Потім на спеціальних курсах я навчався мови глухонімих. Цілий рік, здався мені нескінченним. Пам’ятаю, одного разу я прийшов до неї, і ось після вечері ми залишилися удвох в кімнаті. Я встав перед нею. Вказівними пальцями обох рук два рази під ключиці. Потім цими ж пальцями двічі в напрямку співрозмовника. Вона розплакалася. Упала переді мною на коліна і плакала. Два рази під ключиці. Два рази в напрямку співрозмовника. Це так просто. “Я люблю тебе”. Два рази під ключиці … Януш Леон Вишневський
