Надія Пилипенко
Заткнись! Заткнись! Заткнись! Заткнись! Заткнитесь все! Хто ви такі, щоб давати мені поради і засуджувати мене ?! Ви тільки й робите, що ниєте, як вам важко в ваших стосунках! Так, так, так, знаєте можете не дивитися на мене своїми страшними очима, я вас не боюся! «Ой, ні Джордан приділяє всю увагу тільки дитині!» Як, напевно, це важко для доктора, який хоче, щоб вся увага приділяли тільки йому! А ви двоє сваритеся з того моменту, як побралися! Ви думаєте, ваша проблема така унікальна, так? А може, ви просто злякалися? А ти знаєш, я вже готовий забути на секунду, як буквально місяць назад ти мені говорила, що у тебе ні з ким ніколи не буде ніяких відносин. Так забавно дивитися з боку, як ти сама ж їх тепер і губиш! Єдине, що піднімає мені настрій – коли я сиджу вдома, втупившись у стелю і мрію, щоб поруч був хоч хтось з ким можна було б поговорити – це те, що ніхто з вас, ідіотів, не розуміє, які ви ж, блін , щасливі! Т \ с Клініка
Modicus cibi – medicus sibi. Помірний в їжі – сам собі лікар.
– Була війна. Ми програли. – Війна з ким? (Доктор не відповідає із задумливим виглядом) А твій народ? – Я – Повелитель Часу. Я – останній з Володарів Часу. Їх більше немає. Я – єдиний залишився в живих. Я подорожую один, тому що більше нікого немає. – Є я.
Час – поганий лікар. Тому люди винайшли віскі.
Я не сумний, я складний. Дівчатам такі подобаються. “Доктор Хаус”
Доктор дає мені два тижні життя. Добре б в серпні.
