Надія Пилипенко
Діти в життя мають одну мету – довести дорослих. Неважливо як, головне довести …
Діти в життя мають одну мету – довести дорослих. Неважливо як, головне довести …
Іграшки – пристосування, придумані дорослими, щоб діти не заважали дорослим грати в свої ігри.
Попелюшка – для дитини – образ, для дорослого – тривалий процес.
Шкідливі звички дорослих – це дитячі мрії, які вдалося втілити.
Тільки діти можуть мріяти про звички від яких дорослі безуспішно позбавляються.
Навчившись говорити в дитинстві, багато дорослих людей не вміють мовчати, тримати язик за зубами …
Подружжя, а ви помічали, що весь час по-дитячому ругаетесь і по-дорослому миріться?
Я боюся стати таким, як дорослі, котрі нічим не цікавляться, крім цифр.
Головна трагедія мого життя в тому, що в попі ще дитинство грає, а жити вже доводиться по-дорослому …
Діти, яких не люблять, стають дорослими, які не можуть любити.
Навчившись перетворювати частину своїх почуттів в думки, дорослий помічає відсутність цих думок у дитини і вважає, що нічого і не пережито. Герман Гессе, «Деміан»
Кішки якийсь час дозволяє кошенятам смоктати молоко, а потім звертаються з ними так, немов це вороги. Я ще недостатньо виріс, щоб стати ворогом моєї матері, але я вже достатньо доросла, щоб бути їй байдужим. Джон Апдайк
Поведінка дітей, навіть якщо воно нормальне, як 36,6, завжди здається дорослим якимось не таким. Стівен Кінг, «Необхідні речі»
Діти дуже часто розумніше дорослих і завжди щире. Максим Горький
Дітей цікавить запитання – звідки все береться, дорослих – куди все дівається. Володимир Туровський
Бажання загального пізнання не дуже-то часто властиво підліткам … Тут треба брати або дітей молодшого віку, або вже дорослих постарше … Олексій Єфімов “Некродует”
Дорослий син і молода дружина – що ще потрібно чоловікові, щоб гідно зустріти старість?!
Коли стаєш дорослим, розумієш: все, що тобі говорила мама, – правда.
Дітей обманюють цукерками, дорослих – клятвами. Фрідріх Енгельс
Як же все-таки по-різному влаштовані мати і батько … У дітях, може, і є половина батька, та тільки мала вона, ця половина, без виношування і без того вічного, неізносного присутності в своєму череві, яке відчуває матір. І, народжуючи дитя своє, що перетворюється потім у дорослої людини, не все вона під час пологів і керуючих виносить назовні: вбратися в стінки те ж саме дитя залишається в ній назавжди. Валентин Распутін
