Надія Пилипенко
Дорогавикуп їхніх душ дорогий. Пс.48: 9
Душа жінки створена в пеклі.
Часом, у найвеселіших людей, найсумніша душа.
Це ж здорово, коли хтось когось любить, і якщо любов ця від душі, то ніхто не бігає по лабіринтах.
Немає нічого приємнішого, ніж зробити душу дитини щасливою.
Любов є бажання насолоджуватися красою. Краса ж є якесь сяйво, яке тягне за собою людську душу. Марсіліо Фічіно
Дерева, трави, квіти не бувають добрі або злі, вони живуть своїм незмінною життям, блаженно-байдужі, прихильні або жорстокі до людей, самі того не помічаючи. Що ж сталося з нею, чому вона стала не такою, дізналася нові почуття, від яких на душі то весна, то осінь? Її й справді зіпсував гарячий людський дух. Але дивниця сама не знала, чи бажає вона зцілення. Єлизавета Дворецька
Музика має магічну силу – раптом збирає розпорошені думки і дає спокій стривоженої душі. Вільям Конгрів
Краса світу починається з краси душі …
Апатія і лінь – справжнє замерзання душі і тіла.
Глузування залишають у душі смертельні уколи, коли вони засновані на правді.
Є сорт людей, які плюнуть тобі в душу і ще будуть вести себе так, як ніби це ти їх образив і повинен просити вибачення.
Ці літні дощі, ці веселки і хмари – мені від них як ніби краще, ніби щось попереду. Ніби будуть острова, незвичайні поїздки, на квітах – роси підвіски, вічно свіжа трава. Ніби буде життя, як та, де давно вже я не був, на душі, як в синьому небі після зливи – чистота … Але опам’ятайся – розсуди, як неміцні, як летючі ці веселки і хмари, ці літні дощі.
Музика дорога нам тому, що є найбільш глибоким вираженням душі, гармонійним відгомоном її радощів і скорбот. Ромен Роллан
Я не хочу перешкоджати твоєму щастю. Тому я буду засуджувати тебе в душі, зберігаючи зовнішню ілюзію підтримки. Т \ с Теорія великого вибуху
Кожен раз коли ти поруч, на душі моїй весна.
Любов – це обійми Душ.
Я переконаний, що душа кожної людини радіє, коли він робить добро іншому. Томас Джефферсон
Якщо музика здатна зачепити мою душу, неважливо, важка вона або легка – це моя музика. Тіло Вольфф
Копаючись в своїй душі, ми часто викопуємо таке, що там лежало б непомітно. Лев Толстой
