Надія Пилипенко
На місці спалених мостів повісимо один навісний. Але навесні!
Ей, в чорному ситчик, нечупара міська, Ну, здрастуй, мать-весна! Ти он тепер якась: Розсілася – ноги вниз – на Кам’яному мосту І перших ластівок кидає в порожнечу.
Радуга – один поет одного разу порівняв їх з мостами між світлом і темрявою. Якби ми могли ходити по ним, то змогли б побувати в місцях, про які тільки мріяли.
Люди самотні, тому що замість мостів вони будують стіни.
Якщо дивитися зверху, то веселка не міст, а підкова на щастя.
Я просто обожнюю грати з вогнем і «спалювати мости», і дивитися на кривавий захід.
В грудні зима стелить полотна, а мороз наводить мости.
Сторінка: 1 2
