Надія Пилипенко
Суспільство – це світ, в якому живе наше тіло, природа – світ нашої душі. Віктор Гюго
Охороняти природу – значить охороняти Батьківщину. Михайло Пришвін
На чорному тлі відталої землі, завжди привабливою і яскравіше біліє залишився шматочок снігу. Михайло Шолохов.
Грім – це всього лише явище природи. Якби Господь намірився звернутися до людей, він знайшов би інший спосіб, простіше. Пауло Коельо
Дерева, трави, квіти не бувають добрі або злі, вони живуть своїм незмінною життям, блаженно-байдужі, прихильні або жорстокі до людей, самі того не помічаючи. Що ж сталося з нею, чому вона стала не такою, дізналася нові почуття, від яких на душі то весна, то осінь? Її й справді зіпсував гарячий людський дух. Але дивниця сама не знала, чи бажає вона зцілення. Єлизавета Дворецька
– У сутичці природи з природою я не роблю ставок. Ми створені по ДНК-кресленням і народжені в непідвладний нам мир закономірностей і випадковостей. – О, слався потворний світ, так?
Я не можу тут більше перебувати. Повітря дуже свіжий. Це огидно. Я не можу дихати. І ще тут струмок, дзюрчить без зупинки!
Людині ніколи не в силах переробити природу, але зате він завжди здатний обробити під собою землю, щоб прогодувати себе і свою сім’ю. Фрідріх Великий (Фрідріх II)
Після фільмів про катастрофи все чекають від природи дуже багато чого. Чак Паланік
У всіх областях природи … панує певна закономірність, незалежна від існування мислячого людства. Макс Планк
Природа вклала в людину деякі вроджені інстинкти, як-то: почуття голоду, статевий почуття і т.п., і одне з найсильніших почуттів цього порядку – почуття власності. Петро Столипін
Людям чомусь подобається звалювати сміття в такі місця, де ще збереглася природа … Маргарет Етвуд
Все добре в природі, але вода – краса всієї природи. Сергій Аксаков
Хто споглядав велич природи, той і сам прагне до досконалості і гармонії. Наш внутрішній світ повинен уподібнюватися цим зразком. У чистій атмосфері все чисто. Оноре де Бальзак
Так, треба сказати, що природа – наш ворог, з природою треба завжди боротися, тому що вона постійно зводить нас на рівень тварини. Якщо є на землі щось чисте, гарне, витончене, ідеальне, то воно створено не богом, а людиною, людським розумом. Це ми, оспівуючи дійсність, витлумачуючи її, дивуючись їй, як поети, ідеалізуючи її, як художники, пояснюючи її, як вчені, які, правда, обманюються, але все ж знаходять в явищах цікавий зміст, – це ми внесли в неї трохи витонченості , краси, незрозумілого зачарування, таємничості. Богом же створені лише грубі, що кишать зародками всяких хвороб істоти, які після декількох років тваринного розквіту старіють в немочах, виявляючи все неподобство, все безсилля людської маразму. Він, здається, створив їх тільки для того, щоб вони мерзенно виробляли собі подібних і потім вмирали, як вмирають літнім вечором одноденні комахи. Гі де Мопассан
