Надія Пилипенко
Коли говорять країна в кризі, то під словом криза на увазі зовсім інше місце!
Порожня балаканина – це викидання цінних слів на вітер, який вже і так знемагає всяку нісенітницю носити.
Жінка завжди знайде, що сказати, поки чоловік підбирає слова.
Це кішці добре слово приємно, а людині – простягнута повна чарка.
Добре слово може не тільки кішку порадувати, але і допомогти зробити кар’єру.
Цензура приховує правду. А свобода слова ще підступніше цезури. Вона не дозволяє з’ясувати де правда.
Мудрість – це коли багато думок і мало слів. Якщо навпаки – це називається філософія.
Хорошій людині за надану послугу ніяких добрих слів не шкода. Все дешевше виходить, ніж грошима платити.
Мовчання – золото, слово – срібло, а брехня – свинець зі сталевим сердечником …
Будь-яке матюк складається з букв, вже використаних в святому писанні.
Слово – не горобець, клюнути може болючіше.
Єдине слово політика, якому віриш, матерное.
Я пам’ятаю ще ті старі добрі часи, коли слова дівчина і повія були синонімами.
Слово демократія, як і слово жопа є, тільки демократії, на відміну від дупи немає!
Західний світ погубить не війна, а слово – толерантність.
Якщо свобода слова викликає вбивства і теракти, то це не свобода слова, а каприз ідіотів і провокаторів.
У нас звикли переходити немає від слів до справи, а від від слів до мату.
У нас багато що тримається на чесному слові, зазвичай матірному.
Творчість – це вміння створювати красу у вигляді слова, форми або зображення.
Якщо коротко ляпнути дурість, то твої слова можуть сприйняти як невдало законспектувати мудрість.
Як то кажуть, словами ситий не будеш. Ти ж ними назовні говориш, а не всередину.
Хоча слово і не горобець, але слова теж воліють триматися зграйками.
Якщо у слова більше двох значень, для одного з них можна придумати нове слово.
Важко буває повірити людині на слово, особливо якщо це слово нецензурне.
Світ став би краще, якби слово повинен розуміли б як зобов’язаний …
В Росії люблять друковане слово, – але нецензурне ще більше.
