Надія Пилипенко
Пізньої осені погода примхлива і непостійна – як жінка, яка довго чекає в подарунок шубку з першого снігу.
грудня очей снігом радує, а вухо морозом рве.
А зима буде велика … Ось, дивись-но, за річкою Осінь тихо вмирає, Махає жовто рукою. Плачуть мокрі осики, Плаче дідусь Арбат, Плаче синя Росія, Перетворившись в листопад. І, замети зламані, Сонце бризне по весні … А зима буде велика – Тільки сутінки та сніг. Юрій Візбор
Йде сніг, і у мене біліють думки. Хотілося б більше нічого не робити. Ось-ось увірвуться виснажливі новорічні свята. Добре б провести їх з простими людьми. З тими, чий хліб навпіл зі сльозами, хто вміє говорити з тваринами. Тоніно Гуерра
Ось бачив – іноземці на Красній площі … Вітер, холод, січень, сніг колючий такий, мінус двадцять градусів. А вони такі кумедні, щебечуть, в кепочках, в шапках з помпончиками … Я уявляю, як хто-небудь з них цю шапку купував, там у себе, в магазині … Там зробили великий переполох, мовляв, навіщо таку теплу шапку купувати? «А наш Біллі їде в Росію!» А продавець: «Та він з глузду з’їхав …!» А Біллі задоволений. Ось, ходить він, як … птах. Навернуться шарф на шию … довгий, і ходить, сміється голосно і фотографує, фотографує. Росію. І не холодно адже йому в курточці або пальтечку. А ми в шубах мерзнемо, сутулимося, ніс кутаємо, біжимо, у рукавичок пальці порожні, руки в кулаки холодно! Мерзнемо! А вони ні! Євген Гришковець
When Winter comes, and singing ends; when darkness falls at last; When broken is the barrenbough, and light and labour past; I’ll look for thee, and wait for thee, until we meet again: Together we will take the road beneath the bitter rain! Коли впаде зима, і змовкне пташина трель, І сад в пустелю перетворить люта заметіль – Знайду тебе, прийду до тебе, щоб бути навіки удвох, І ми підемо – рука в руці – під снігом і дощем! Джон Толкін
Погода зовні – соромно сказати! Сніг випав мало не в аршин. Зима формений. Огидна погода наводить смуток, паралізує будь-яке бажання рухатися і працювати. Здається, будь п’яницею, до відчайдушності напився б. Але нажаль! більше трьох чарок не лізе в глотку. Антон Чехов
Яке блаженство, що блищать снігу, що холод зміцнів, а з ранку моросило, що дико і ніжно виблискує фольга на кожному розі і в вікні магазину. Поки серпантин, мішура, тяганина сходять над нудьгою інших майн, томлива передноворічних тижнів терпіти і зносити – що за дивна доля! Белла Ахмадуліна
