Надія Пилипенко
Цитати про жовтень. Тільки найкращі цитати і вислови. Найповніша збірка цитат за темами і напрямками. Якщо ви шукаєте цитати, то ви їх вже знайшли це Citaty.org.ua
Жовтень – стрімкий, такий соковитий, такий ароматний в своєму золотисто-червоному сяйві, з ранніми білими заморозками, з яскравим перетворенням листя – це зовсім інша, чарівна пора, останній зухвалий радісний сплеск перед обличчям нової холоднечі. Джоанн Харріс
З келії була прекрасно видно середина жовтня і в ній тиша довжиною в годину ходьби і шириною в два. Мілорад Павич
Жовтень – місяць смутку і простуд, а горобці – пролетарьят пернатих – захоплюють в кинутих пенатах шпаківні, як Смольний інститут. Йосип Бродський
В жовтні, коли листя вже пожолклі, пожухли, знітилися, – бувають синьоокі дні; закинути голову в такий день, щоб не бачити землі – і можна повірити: ще радість, ще літо. Євген Замятін
– Я не хворий, – сказав полковник. – Просто в жовтні я відчуваю себе так, ніби мої нутрощі гризуть дикі звірі. Габріель Гарсіа Маркес
Ти в моєму непростому жовтні, оголеному дощами і вітром, в сиротливо мокрому зорі, в тій печалі осіннього ретро.
В жовтні ми стаємо старше, остигає від пристрасного літа, І під пледом, з роботи втомлені, По квартирах ховаємося десь. Чай заварюємо зелений, Замість рому, текіли, самбуки, Дивимося старі «мильні» фільми, Зігріваючи холодні руки. Іноді ми буваємо застуджені, За вікном адже майже хуртовина. У жовтні нам нудьгувати належить, Згадуючи, без слів, один одного. Джіккі Віан
Скажіть їй, що я пішов,
І що не зміг її дочекатися.
Лише жовтня запалив багаття,
Щоб хоч якось попрощатися.
Ви помічали, що у кожного місяця в році є свій запах? Для мене найкраще пахнуть жовтень і травень. Ліза Клейпас
Коли прийде жовтень – йди, По боках презирливо гляди, Кого завгодно можеш цілувати, Обманювати, щоб його знищити та *** овать до огиди, до божевілля пити. Але в жовтні не починай любити. Йосип Бродський
Не треба боятися жовтня, жовтень прекрасний, можливо, прекрасніше всіх місяців року, навіть травня. Травня мучить надією, обіцянками, які ніколи не збуваються, жовтень нічого не обіцяє, не дає і тіні надії, він весь у собі. А за ним – тьма, холод, сльота, мокрий сніг, величезна ніч, кінець. Але як красиво зараз! Яке золото! Яка мідь! І як чудесна зелень ялин в лісі і лоз над річкою! І до чого ж зелена зовсім зів’яла трава. А над усім – чисте блакитне небо. Тверда під ногою, ніби куті, дорога, калюжі оповиті вже не цукристим, що тане льодком, а темним, непрозорим і твердим. І велика порожнеча тихого, просквоженного від узлісся до узлісся: ні птиці, ні звіра, ні комахи, ні шереху, ні писку, ні свисту. Юрій Нагібін.
