Життя не можна втиснути в жодні рамки, і людям слід було б раз і назавжди відмовитися від подібних спроб.
Меланхоліком стаєш, коли міркуєш про життя, а циніком – коли бачиш, що робить з неї більшість людей.
Люди живуть не для того, щоб дивитися назад, а щоб йти вперед.
У своєму договорі з людьми життя нікому не дає знижок.
Життя – це те, що люди найбільше прагнуть зберегти і менше всього бережуть.
І взагалі, якщо б закінчили людям говорити, що як тільки вони помруть, все виправиться, вони могли б спробувати ще при житті все виправити. Террі Пратчетт,Ніл Гейман “Добрі ознаки”