Надія Пилипенко
Я знаю одне – ніяка велика держава не може пасивно спостерігати за тим, що відбувається, тривалий час.
В сучасному світі міць держави визначається, перш за все, економічною потужністю. А потім, як похідна – соціальним станом, соціальною політикою і оборонною політикою … якщо немає грошей … – в магазин не підеш, нічого не купиш: ні гармату, ні ракету, ні ліки. Тому економіка – в основі всього.
Держава – це є машина для підтримання панування одного класу над іншим.
Перші особи держави не мають права пускати соплі і слюні.
Коли держава керується згідно з розумом, ганебні бідність і нужда; коли держава не управляється згідно з розумом, то ганебні багатства і почесті.
Давайте погодимося з утворенням Ізраїлю. Це буде як шило в дупі для арабських держав і змусить їх повернутися спиною до Британії.
Ніколи ще в історії жодна держава не було створено мирної господарською діяльністю.
Ми не утопісти. Ми знаємо, що будь-який чорнороб і будь-яка куховарка не здатні зараз же вступити в управління державою. У цьому ми згодні і з кадетами, і з Брешковской, і з Церетелі. Але ми відрізняємося від цих громадян тим, що вимагаємо негайного розриву з тим забобоном, ніби управляти державою, нести буденну, щоденну роботу управління в стані тільки багаті або з багатих сімей узяті чиновники. Ми вимагаємо, щоб навчання справі державного управління велося свідомими робітниками і солдатами і щоб розпочато було воно негайно, т. Е. До навчання цьому негайно почали залучати всіх трудящих, всю бідноту.
Кожна кухарка повинна вміти управляти державою.
Я також вважаю, що держава не має права залазити в ліжко до свого народу і сподіваюся на взаємність в цьому сенсі.
Все ж з Грузією було чесніше. Прямо сказали, так воюємо, ненавидимо Саакашвілі і хочемо розчленувати держава. А з Україною все так підло, так нишком, так брехливо.
Майже кожна держава бачить в своєму поданому або раба, або – ворога.
У нас країна величезних можливостей не тільки для злочинців, а й для держави.
