Надія Пилипенко
Книга – пастка, можливість вловити те, що ти прагнеш наздогнати, осягнути і зрозуміти.
Книги, які світ називає аморальними, – це книги, які демонструють світові його ганьба.
Я прийшов до Христа швидше протестантським,ніж католицьким шляхом. Аналіз над душею людини таким чином, яким його не виробляють інші люди, був причиною того, що я зустрівся з Христом, здивувався в ньому перш мудрості людської і нечуваного досі знання душі, а потім вже вклонившись божеству його. Екзальтації у мене немає, скоріше арифметичний розрахунок; складаю просто, чи не гарячачись і не поспішаючи, цифри, і виходять самі собою суми. На теоріях у мене також нічого не ґрунтується, тому що я нічого не читаю, крім статистичних всякого роду документів про Росію і своєї внутрішньої книги.
Коли-небудь все буде мати свій кінець – далекий день, якого я вже не побачу, – тоді відкриють мої книги і у мене будуть читачі. Я повинен писати для них, для них я повинен закінчити мої основні ідеї. Зараз я не можу боротися – у мене немає навіть супротивників.
Ніколи не запам’ятовуй те, що можеш прочитати в книгах.
В середні віки спалили б мене, тепер палять лише мої книги.
Коли я бачу навколо себе, як люди, не знаючи, куди подіти свій вільний час, вишукують самі жалюгідні заняття і розваги, я розшукую книгу і кажу внутрішньо: цього одного досить на ціле життя.
Поява книги моєї вибухнуло точно в вигляді якоїсь ляпаси: ляпас публіці, ляпас друзям моїм і, нарешті, ще найсильніша ляпас мені самому.
