Надія Пилипенко
Цитати великих людей про літературу. Цитати великих людей на кращому сайті Citaty.org.ua. Кращі цитати найбільших людей всіх часів і народів на всі випадки життя. Великі думки великих людей.
Шляхетний чоловік старанно вивчає літературу, стримує свою вдачу правилами ритуалу і швидше за все не зіб’ється з дороги.
Я, наприклад, зайнявся красним письменством з однієї простої причини – вона повідомляє тобі надзвичайний прискорення. Коли складаєш віршик, в голову приходять такі речі, які тобі, в принципі, приходити не повинні були. Ось чому і треба займатися літературою. Чому в ідеалі всі повинні займатися літературою. Це необхідність видова, біологічна. Борг індивідуума перед самим собою, перед своєю ДНК …
У чому різниця між журналістикою і літературою? Журналістику не варто читати, а літературу не читають.
Який жахливий розумовий отрута сучасна література.
Література в кінцевому рахунку є хроніка того, як накопичуються неприємності і як людина протистоїть їм.
Обурення, іронія або байдужість, яке виражається літературою по відношенню до держави, є, по суті, реакція постійного, краще сказати – нескінченного, по відношенню до тимчасового, обмеженого …
Художня література тому й називається художньої, що малює життя такою, яка вона є насправді. Її призначення – правда безумовна і чесна.
В літературі маленькі чини так само необхідні, як і в армії.
Кожен може написати тритомний роман. Все, що для цього потрібно, – абсолютно не знати ні життя, ні літератури.
Література повинна просвіщати душу, вести її до досконалості.
Одна з заслуг літератури і полягає в тому, що вона допомагає людині уточнити час його існування, відрізнити себе в натовпі як попередників, так і собі подібних, уникнути тавтології, тобто долі, відомої під почесним назвою «жертви історії». Мистецтво взагалі і література зокрема тим і чудово, тим і відрізняється від життя, що завжди біжить повторення.
Філософія держави, його етика, не кажучи вже про його естетиці – завжди «вчора»; мова, література – завжди «сьогодні» і часто – особливо в разі ортодоксальності тієї чи іншої системи, навіть і «завтра».
Мова і, думається, література – речі більш древні, неминучі, довговічні, ніж будь-яка форма громадської організації.
