Надія Пилипенко
Пусти воду з греблі, і вона буде поїти землю, і луки, і тварин, але спини її – вона буде рвати землю і витікати брудом. Те ж і з пристрастями.
Коли великі ідеї приходять в рух, збуджуючи людські душі, відриваючи людей від їх камінів, змушуючи їх покинути свій комфорт, своє майно, свою погоню за щастям, – у відповідь на імпульс страхітливий і нездоланний, – ми розуміємо, що ми суть духи, а не тварини.
Чим більше тварина на нас схожий, тим неприємніше нам вживати його в їжу.
Держава, яке погано ставиться до тварин, завжди буде жебраком і злочинним.
Люди, які харчуються трупами убитих тварин отримують від них все найгірше.
Як можна сподіватися, що на землі запанує мир і процвітання, якщо наші тіла є живими могилами, в яких поховані убиті тварини?
Культура позначає всю суму досягнень та установ, що відрізняють наше життя від життя наших тварин предків і службовців двом цілям: захисту людей від природи і врегулювання відносин між людьми.
Людина – це тварина, що прагне піднятися до бога, і більшість наших бід – неминучий побічний ефект спрямованих на те зусиль.
Чи не доводилося вам помічати, що людина – це єдина тварина, яка сміється?
