Надія Пилипенко
– Вони ж цивілізовані люди! Чи ні … – Кому-кому, а тобі, мусик, ці цивілізовані люди придумають смерть страшну, люту!
Люди, покайтеся публічно!
Якщо Цегла – злодій, він повинен сидіти в тюрмі! І людей не турбує, яким способом я його туди упрячу!
Я, панове, перший раз на званому обіді нічого не їв. Покликали відомих людей, їсти нічого, господар людина дурна.
І оскільки, може статися, в пісках цих ляжу навічно, з незвички начебто навіть сумно, А може, від того це, що зустрічалися мені люди, останнім часом, душевні, можна сказати, делікатні.
Зараз до людей треба помягше. А на питання дивитися ширше.
Наші люди в булочну на таксі не їздять!
– Ніна, зупиніть їх. Ми з вами сучасні люди. Це ж середньовічна дикість. Ну, я порушив цей кодекс, але я готовий визнати свої помилки. – Помилки треба не визнавати, їх треба змивати. Кров’ю.
Я ось раніше весь час думала, як це люди цілуються? Ну, їм же носи повинні заважати. А тепер бачу – не заважають …
Я ось раніше думала, як це люди цілуються? Їм же ж носи повинні заважати, а тепер бачу не заважають.
