Надія Пилипенко
Цитати з фільмів про школу. Найулюбленіші фільми в цитатах на сайті Citaty.org.ua. Величезна колекція цитат із знаменитих радянських і популярних зарубіжних фільмів. Ви знайшли те, що шукали!
Я на хімію забив І на фізику з приладом. Я стояв собі курив, Раптом вона по коридорчику: “Здрастуй, Гена Іванов, чому не на заняттях?” Я відчув любов І відкрив свої обійми. Вчителька перша моя, Вона ж і остання, Любов неправомірна моя, Неповнолітня. Жорстоко обламала нас доля, Безглузда, подлючен. Вчителька перша моя Залишилася самої кращою. Ми зустрічалися знову і знову У кабінеті географії. Зігрівала нас любов Навіть на холодному кахлі. Але в навчанні мені вона не давала послаблення: виконував завжди сповна всі завдання без ліні я. Не лякала зовсім нас Неминучість покарання. Пам’ятає мій дев’ятий клас, Як давали свідчення. Ти повір, любов моя, Я тримався до останнього. Невесела стаття – спокушання малолітніх … Вчителька перша моя, За школі і інтимна. Любов неправомірна моя, Моя нелегітимна. Жорстоко обламала нас доля, Безглузда, подлючен. Вчителька перша моя За провлокой колючий …
Так мене в школі так учили. У Китаї живуть китайці, в Німеччині німці, в цьому … в Ізраїлі євреї, в Африці негри.
– Ніколи не робіть більше цього, Сергій. – Чому? – Ви знаменитість, ви звикли, що вам дівчата самі на шию вішаються. А я не така! – Ну при чому тут знаменитість! Тренер мені теж весь час знаменитість, знаменитість … А я, якщо хочеш знати, за все життя тільки з однією дівчиною і дружив! – А … Ось бачиш … – Люсь, це ще в школі було. Люсь … Люсь … – Не треба, Сергію … Ну вам же все одно, кого обіймати! Для мене ж це дуже серйозно! – Для мене теж.
– Я кажу – неможливо здійснити мрію. Ось я в дитинстві мріяв, що у мене буде білий «Мерседес». Ну, я як про це мріяв, що він так, раз, і є. А зараз я, я можу його собі купити, але, по-перше, ну, не з мрії стільки грошей віддавати, навіть за «Мерседес». Під будинком не поставиш, його або подряпають, або взагалі поженуть … – Коли він білий? У Москві дев’ять місяців бруд. – Так, так, так, так … А в дитячу мрію я на цьому білому «Мерседесі» під’їжджав до дверей школи, з яких виходила та, заради якої я на цьому білому «Мерседесі» під’їхав. А ще разом зі мною з нього виходив знаєш хто? – Хто? – Михайло Боярський. У всьому мушкетерської, на коні, і говорив так, щоб всі чули: «Ну-ка, Славка, показуй мені свою школу! Ей! » – Не так. Ег-гей !!! – Так. – Почекай, а ти в якому році закінчував? – У 88-му. – Ну, так, який «Мерседес»? Дев’ятка «мокрий асфальт». – Так в 88-му це і був «Мерседес».
