Надія Пилипенко
Цитати з фільму “Любов і голуби” комедії режисера Володимира Меньшова, знятої в 1984 році. Цитати і діалоги з фільму пішли в народ і мабуть кожен від малого до великого знає відповідь героїні Л. Гурченко на фразу “Ах, ти, с * чка ти, фарбована!”
Колода! З вагона зіскочило, і одним кінцем Ваську – по голові. Шібануло вашого батька, Людка! Все!
– Чёй-то, Людк? Пис пис-то че?
– Постскриптум. Післямова.
– Відпустіть мене, Раїса Захарівна. – Не вбивайте мене, Василь. Я знаю, ми з вами з різних соціальних шарів. Але ж нас доля звела. – Так кака доля? За п’янці закрутилося – і не виберешся.
– Дівчата, уйміте вашу мать! Тихо. Тихо. Зараза! “Людк, а Людк!” Тьху! Село!
Інфаркт мікарда! Ось такий рубець! Розтин показав.
– Ну скажи ти їй!
– А че сказати щось, синку?
– Щоб не ревіла …
– Надюха! Чи не реви!
– Мій тато дуже хотів хлопчика, а народилася дівчинка. – Як назвали-то? – Кого? – дівчатка-то ?? – Раїса Захарівна! – Не понял … – Ну, мій тато хотів хлопчика, а народилася дівчинка – Я! – Аааа …
А голос який був! Скажи ж, Надь! Як заспіває!
А в грудях прям жгет! Прям жгет, як ніби жар ось з печі проковтнув!
Ну ось, день взяття Бастилії даремно пройшов …
Та яка доля? За п’янці закрутилося і не виберешся.
Вісімдесят років з дня народження … Ух ти, а їй вже вісімдесят?!
А, нічого ви не Петро в красивій морського життя.
Коли Льонька сокиру підхопив, я манёхо не народила.
Дівчата, уйміте вашу мать!
– Елегію.
– Массне?
– Зрозумів, ось .. сюди покладеш, на булавочку застегнёшь.
– А расстегнётся?
– Але мене завжди дивувало інше. Як ці дурні птахи здатні до ніжності? Чому у людей все інакше? А? … Чому? – Точно! Точно. Вона мені каже: “Куди гроші справ, куди гроші справ?” – А куди гроші справ?
Органи двіжееенія вони лікували, органи двіжееенія … Поотрубать б вам ці органи-то.
Може ми теж підемо з тобою – состругать собі Снігуроньку-то …
– Не піду! – Ну і сиди. Тока знай: я з сьогоднішнього дня з тобою теж в контрах!
– Хто краватку вибирав? – Так це .. Надюха. – Надюха … мій компас земний …
