Цитати з казок про Карлсона

Я давно помітив: чим їжа несмачна, тим вона корисніша. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

Виходить, досить просидіти з людиною під замком години дві, і ти готовий з ним примиритися. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

Раз у тебе є найкращий друг, його не можна кидати. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

Той, хто вирішив стати Карлсона рідною матір’ю, не може дозволити собі розкіш мати собаку. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

Треба тільки діяти енергійніше і не розраховувати на чиюсь допомогу, – сказав Карлсон. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

З даху, зрозуміло, зірки видно краще, ніж з вікон, і тому можна тільки дивуватися, що так мало людей живе на дахах. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

– Так виховані люди не говорять, – сказав тато. – А ти ж хочеш стати вихованою людиною? – Ні, тату, я хочу стати таким, як ти, – відповів Малюк. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

На світі немає такої речі, про яку не можна було б домовитися, якщо все як слід обговорити. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

Ні, нічого, дивитися можна, але тільки обережно, – сказав він. – Звичайно, ти не перша в світі красуня, але ж до всього можна звикнути, так що нічого, зійде Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

Неприємності – це дурниці, справа житейська, і засмучуватися тут нічого. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

Після того як я співаємо, залишається стіл, – сказав він. – Єдине, що залишається, – це стіл. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

Ти прихопи з собою цю Вибивачка і тоді зможеш ганяти Фріду по всьому гімнастичному залі і так підбадьорити її, що вона своїх не дізнається. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

Дивно, як багато часу проходить між днями народження, – майже стільки ж, скільки між різдвяними святами. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

Бідні нурландци, ну і погодка він їм пророкує, не позаздриш! Але, з іншого боку, нехай радіють, що у них буде хоч якась. Подумай, що було б, якби їм довелося обходитися взагалі без погоди. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”

Береги домомучітельніца! Вона найцінніша меблі у вашому будинку. Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон”