Надія Пилипенко
Болі самої по собі, – почав він, – іноді недостатньо. Бувають випадки, коли індивід чинить опір болю до смертного миті. Але для кожної людини є щось нестерпне, немислиме. Сміливість і боягузтво тут ні при чому. Якщо падаєш з висоти, схопитися за мотузку – боягузливість. Якщо виринув з глибини, вдихнути повітря – боягузливість. Це просто інстинкт, і його не можна не послухатися.
– Уїнстон, як людина стверджує свою владу над іншими? Уїнстон подумав. – Змушуючи його страждати, – сказав він. – Абсолютно вірно. Змушуючи його страждати. Послуху недостатньо. Якщо людина не страждає, як ви можете бути впевнені, що він виконує вашу волю, а не свою власну? Влада полягає в тому, щоб завдавати болю і принижувати. У тому, щоб розірвати свідомість людей на шматки і скласти знову в такому вигляді, в якому вам завгодно.
Між задоволенням і болем дуже тонка грань. Дві сторони однієї монети, вони не існують одне без одного.
Навіть мало не смішно йому стало, і в той же час здавило груди до болю. В якійсь глибині, внизу, десь трохи видно під ногами, здалося йому тепер все це колишнє минуле, і колишні думки, і колишні завдання, і колишні теми, і колишні враження, і вся ця панорама, і він сам, і все, і все … Здавалося, він відлітав кудись, вгору, і все зникало в очах його … «Злочин і кара» Федір Достоєвський
Доволеньки досить. Все випробував, з долею своєю мирюся і якщо плачу зараз, то тільки від фізичного болю і від голоду, тому що дух мій ще не згас … Живучий собачий дух.«Собаче серце» Михайло Булгаков
